Останнім часом з’явилося багато науково-популярних текстів про покоління Z-людей, які народжувалися з початку 2000-х років. Автори стверджують, що підлітки прагматичні, їм важко утримувати увагу, їх необхідно інакше вчити і виховувати.

Єлизавета Сівак, директорка Центру досліджень сучасного дитинства, разом із Наталією Богачовою вирішили сформувати власну позицію з цього питання та виокремили для аналізу кілька сфер: когнітивну, емоційну, соціальну і низку інших. А також захотіли перевірити, чи можна говорити про «специфіку поколінь»? Чи мають сучасні підлітки якісь стійкі особливості? Що відрізняє їх від однолітків, які проживали в інший час?

Які стереотипи нам відомі? 

Багато хто вважає, що покоління Z нібито не здатне тривалий час на чомусь концентруватися і фокус уваги утримують лише 8 секунд. І посилаються на якесь дослідження компанії Microsoft. Однак першоджерело не вдалося виявити. Швидше за все, такого дослідження не було зовсім. Довільна увага у підлітків у цілому розвинена гірше, ніж у дорослих, але «специфіка поколінь» тут відсутня.

Схильність до депресії — це, швидше за все, загальносвітовий тренд, специфіка теперішнього часу. Ознаки депресії вперше починають проявлятися в підлітковому віці, але це не виняткова особливість покоління Z. Вона властива підліткового віку в цілому. 

Навряд чи можна серед молодих людей виділити якісь універсальні риси, загальні для всіх. Але дослідження спростовують міф, що сучасні підлітки — гедоністи. Якщо під гедонізмом розуміти прагнення до швидких задоволень, коли людина не думає про можливі наслідки, то підтвердження у нинішніх підлітків ми не знайшли. Швидше за все, навпаки, вони менш схильні до ризикованої поведінки. 

Споживання інформації в цілому змінюється — зростає частка тих, хто менше дивиться телевізор і про все дізнається з інтернету. Так, підлітки можуть швидко з’ясувати, як влаштована певна програма, але наявні дані свідчать про те, що в цифровому розвитку вони не завжди випереджають своїх батьків і вчителів.

Люди бачать, що сучасні діти швидко щось натискають у гаджетах, можуть легко щось знайти або встановити, тому вважають їх цифровими геніями. Але запитайте підлітка, що він робитиме, якщо йому написав в інтернеті незнайомець або надійшла дивна СМС. У цьому випадку поведінка багатьох з них виявиться не дуже розумною.

Теорія поколінь Штрауса і Хоува 

Книга історика і драматурга Вільяма Штрауса та демографа й економіста Нілу Хоува «Покоління» вийшла друком у США 1991 року і відразу стала популярною. У своїх публікаціях автори припустили, що якісь події в юності можуть визначати поведінку людей, їх настанови, цінності. На додачу вони зробили припущення про чотири типи поколінь, які різко різняться між собою своїми цінностями і настроями, а також циклічно змінюють одне одного. 

Хоув і Штраус, а також інші прихильники теорії поколінь роблять далекосяжні висновки, встановлюють жорсткі причинно-наслідкові зв’язки, які майже завжди нічим не обґрунтовані. По суті вони беруть до уваги тільки фактор народження і дорослішання людини в певний період, а весь її подальший досвід ігнорують.

Умовне нарізування людей на групи і приписування їм різних характеристик може завдати відчутної шкоди. Уже зараз є дані, що формуються негативні стереотипи — на людей певного віку просто наклеюють ярлики. Наприклад, багато хто з покоління Z ще не вступили в активний період (комусь 7 років, комусь 15), але їх уже обвішали стереотипами.

Також негативний вплив устигли відчути на собі мілленіали. Роботодавці, наприклад, часто характеризують їх як безвідповідальних, непосидющих, нелояльних, але серед них є різні люди. Якщо взяти двох тридцятирічних, то представники різних соціальних класів можуть сильніше різнитися між собою, ніж люди з одного класу, але різні за віком.

Факти та міфи про покоління Z

Когнітивна сфера

Багатозадачність

Частково цей міф підтверджується, проте немає специфіки покоління: це, швидше, загальний тренд як для підлітків, так і для дорослих. 

Складнощі з утриманням уваги

Цей міф підтверджується одними роботами, спростовується іншими. Потрібно конкретизація того, що мається на увазі під «увагою». 

Зниження критичності мислення

Неможливо перевірити через недостатню визначеністю критеріїв критичного мислення і методів його вимірювання.

Особистість

Інфантильні або відповідальні

Міф заснований на оцінному характері інтерпретації одних і тих самих даних. Підлітки в цілому дійсно менше вплутуються в неприємності, проте це трактується двояко.

Прагматичні

Є окремі свідчення на користь цього твердження, проте майже немає порівняльних досліджень із минулими поколіннями.

Індивідуалісти

Швидше підтверджується, але це також властивість підліткового віку в цілому.

Цінності

Гедонізм або помірність у своїх бажаннях

Міф також базується на оцінній інтерпретації, але уявлення про помірність сучасних підлітків, швидше, підтверджується. 

Успіх 

Швидше підтверджується, але це також загальна характеристика підліткового віку.

Емоційна сфера та навички

Депресивні та тривожні

Частково підтверджується, проте це також загальний тренд у сучасному суспільстві. 

Досконало володіють сучасними інформаційними технологіями

Спростовується.

Є один точний факт — кожне покоління особливе. Кожне покоління зростає у інших умовах, ніж попереднє. Але це не дає право «навішувати ярлики» та об’єднувати людей у групи. Ми всі різні. Кожен з нас унікальний. 

Оригінал статті на Harvard Business Review: https://hbr-russia.ru/biznes-i-obshchestvo/nauka/812399