Найстрашніший сон бабусі — голодний онук. Чомусь не лише старше покоління, але й молоді батьки непокоються через кількість їжі, яку вживає дитина. Щоб бодай якось нагодувати (можливо, вже й не голодну дитину) дорослі часто вдаються до маніпуляцій, залякувань, які врешті-решт у майбутньому відлунюють зовсім нездоровими харчовими звичками.

Любов батьків потрібно заслужити

«Ложечку за маму… і ще за тата», «Мама готувала для тебе…» — ці фрази дитина сприймає так, наче любов батьків вона може заслужити, якщо буде хорошою дівчинкою/хлопчиком, буде їсти усе, навіть тоді, коли не хочеться. Так руйнується природній механізм відчування голоду. Це призводить до переїдання, набирання зайвої ваги, розладів харчової поведінки.

Смачна їжа — винагорода

Чемно поводився? Ось тобі шоколадка. Відвідали стоматолога? Ось тобі морозиво. Дитина сприймає все так, ніби їжу потрібно «заслужити». А винагороджувати себе потрібно смачненьким.

Смачна їжа — небезпечна

«Попа злипнеться», «Будеш схожий на булочку», «Буде животик боліти» — це все залякує дитину. До того ж уводить дитину в оману: їжа — нагорода = їжа — небезпека. Так формується недовіра до батьків й недовіра до їжі.

Смачна їжа — розрада

Часто батьки вдаються до такої тактики, маючи намір відвести дитину до лікаря, або коли малюк проживає непрості емоції. «Потерпи неприємне, а потім отримаєш смачний бонус». У майбутньому дитина проживатиме стрес саме таким чином — купуючи собі смачненьке.

Хочеш вирости здоровим та сильним? Їж!

«Усю силу в тарілці залишаєш!», «Ото ти і маленький такий, бо їси мало» — ці слова вселяють у дитину відчуття страху, що вона не виросте, якщо буде мало їсти. Водночас формується й інше розуміння: «Хочеш залишаться маленьким (худеньким) — їж менше». Це може призвести до розвинення анорексії у підлітковому віці.

Найголовніше правило харчування — не змушувати їсти силоміць. Дитина чудово чує себе й розуміє, коли вона голодна. Довіряйте їй.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: