Нині екологічне виховання поширене у дитячих садках та школах. І це не дивно, бо навантаження на природу планети зараз надзвичайно велике. Але у сім’ях, на жаль, екологічне виховання зустрічається нечасто: ще сильні стереотипи минулого, коли до природи ставляться, як до майстерні та складу. Як же перейти до сучасної моделі виховання — екологічної? Як виховати дбайливе ставлення до природи?

Екологічна усвідомленість, екологічне мислення означає перш за все розуміння, що я, ти, він, вона,  кожна людина є невід’ємними частинами природи Землі. І кожен з нас реально впливає на неї — непомітно, але сукупність наших дій має певний результат.

Коли починати екологічне виховання? З перших же років життя. Адже саме батьки демонструють дитині модель поведінки. Якщо у сім’ї прийнято викидати батарейки у смітник, а після весняних шашликів на природі весь одноразовий посуд залишають під кущем тощо, важко чекати від дитини екологічної поведінки.

Як виховувати?

У дошкільному віці потрібно формувати саме буденні навички: берегти воду (закривати кран під час чищення зубів), електроенергію, папір, на прогулянці не ламати гілок, не нищити комах заради забавки.

У шкільному віці розвивайте розуміння взаємозв’язку між діяльністю людини та станом природи. Обговорюйте, які підприємства є у вашому населеному пункті, як вони впливають на стан води, повітря, ґрунту. Ознайомлюйте дитину з нагальними екологічними викликами людства, зокрема видалення ПАВ від мийних засобів з води: можливо, саме вона у майбутньому знайде розв’язання проблеми! Запропонуйте дитині підрахувати, скільки сміття залишається після людини за день: пакунки, обгортки, пляшки тощо; поміркуйте, як це можна зменшити. До речі, у Швейцарії діти навіть готують спектаклі, присвячені сортуванню сміття!

У результаті екологічного виховання дитина має розуміти, як природа впливає на неї та вона — на природу, ставитися до неї дбайливо у будь-якій діяльності.