Імпульсивність — це така особливість поведінки, коли дорослий або дитина діє поспішно, не обміркувавши своїх учинків або слів, піддавшись впливу своїх емоцій або зовнішніх обставин.

Загалом дитяча імпульсивність є цілком закономірною. Діти здебільшого реагують швидко, оскільки їхня нервова система ще дозріває. У них ще не сформовані вольові процеси, завдяки яким вони змогли би управляти своїми імпульсами, тому й поведінка ніби «без гальм».

Ø Кричати на імпульсивну дитину і карати її абсолютно неефективно.

Ø Виховуючи імпульсивну дитину, намагайтеся демонструвати витримку і спокій.

Що необхідно для коригування імпульсивності?

•        «Рахуємо до десяти». Цей прийом, звісно, є умовним. Головне — навчити дитину того, що перед кожною її дією неодмінно має бути пауза: «Глибоко вдихни, а потім порахуй до 10 слоників (котиків, собачок, кого хочеш)». Цей простий спосіб допомагає дитині зупинити процес збудження і відвернути увагу.
•        «Що буде потім?». Залучайте дитину до аналізу наслідків своїх учинків. Запропонуйте їй подумати про те, що станеться після того, як вона вдарить, розламає, стрибне, скаже образливі слова: «Що буде, якщо ти зараз стрибнеш з цього дерева?», «Як ти вважаєш, що станеться, якщо ти вдариш дівчинку?»
•        Виховання сили волі. Зрозуміло, що це не швидкий процес. Проте він дуже важливий. Найчастіше розвинути силу волі допомагає спорт. На тренуваннях дитині доводиться долати свою лінь, небажання щось робити, вона постійно долає себе.
•        Гра «Застигни — рухайся!». Наприклад, дитина грає або бігає. Ведучий (дорослий) несподівано вимовляє слово «завмри». Завдання дитини: застигнути в тому положенні, у якому вона почула сигнальне слово. Потім ведучий говорить: «Рухайся!», і гра триває. Корисно також помінятися місцями. Нехай малюк деякий час буде ведучим.
•        Гра «Їстівне — не їстівне». Коли звучить назва чогось їстівного, дитина ловить м’яч, не їстівного — відбиває.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: