Скоромовки — корисний і водночас дуже веселий спосіб формування правильної дикції. Він не потребує жодних фінансових затрат чи спеціальних умов, і займає небагато часу, не більше ніж 10 хвилин на день. А користь величезна: діти з правильною дикцією впевненіше почуваються у колективі, мають більший словниковий запас та краще навчаються, зрештою виростають успішними людьми. Займатися з дошкільником скоромовками можна з 4–5 років. Зауважте, що робити це слід правильно. Як саме? Нуж бо з’ясуймо!

Потрібно розрізняти скоромовки та чистомовки. Останні з’явилися нещодавно, з розвитком театру, для розвитку сценічного мовлення. Їх не потрібно промовляти швидко. Скоромовки ж з’явилися багато століть тому. Цікаво, що спершу вони були розвагою, народною забавкою, а найкращі, відшліфовані сторіччями та народною мудрістю, увійшли у фольклор. Нині ж скоромовки та чистомовки складають фахівці, які спеціально добирають слова з потрібними звукосполученнями.

Як правильно проводити «навчальний» процес

Головне правило: усе має відбуватися весело, без примусу. Урешті-решт, скоромовки — це гра, і ви з дитиною чимало посмієтеся над власними помилками, коли вимовлятимете просту, здавалося б, фразу. Це чудова ідея для сімейного відпочинку! Особливо якщо кожен склад супроводжувати плеском у долоні, чи вистукувати м’ячом.

Для досягнення максимального ефекту потрібно дотримувати певної методики.

Шість кроків правильного вивчення скоромовок та чистомовок

  1.     Спершу вам потрібно промовити обрану скоромовку повільно та чітко, по складах. На цьому етапі ви з дитиною запам’ятовуєте слова та їхнє правильне звучання. Водночас у малюка розвивається навичка уважного слухання, що у подальшому стане в пригоді у школі.
  2.     Якщо дитина запам’ятала текст та правильне звучання слів, запропонуйте їй промовити скоромовку беззвучно. На цьому етапі ви відпрацьовуєте роботу артикуляційного апарату. Поясніть, що для вимови кожного звука потрібне особливе положення язика, губ та зубів. Дітям подобається цей крок, бо нагадує іншу улюблену забавку — гримаси.
  3.     Тепер необхідно промовити текст пошепки. Не тихо, не шиплячи, а саме пошепки важливо навчитися вимовляти слова чітко та розбірливо.
  4.     На цьому етапі вже вимовляємо скоромовку звичайним голосом. Поки що не квапимося: головне —  вимовити всі слова без помилок. Якщо з якимсь словом виникають труднощі, можна знову розподілити його на склади.
  5.     Один з найцікавіших етапів — інтонаційний. Спробуйте з дитиною вимовляти скоромовку з різними інтонаціями: грайливо, агресивно, із запитанням чи з піднесенням, сумно або розважливо, відповідно до змісту фрази. Найцікавіше, коли одна й та сама фраза змінює сенс залежно від інтонації: від засудження до співчуття, від усмішки до роздратування. Ця вправа походить з театру і добре розвиває в дитини акторські здібності.
  6.     Завершальний етап — конкурс! Тепер скоромовку потрібно вимовити якнайшвидше. Для справедливого суддівства увімкніть на годиннику чи телефоні хронометр, навчіть дитину користуватися ним. Улаштуйте змагання: хто зможе вимовити скоромовку тричі поспіль швидко та без помилок?

Слід зауважити, що вади мовлення мають різну природу. Якщо це лише нестача навичок, чистомовки спрацюють найкраще. Але при значущих затриманнях мовлення обов’язково проконсультуйтеся у невролога: можливо,— це симптом недолікованих післяпологових травм чи інших проблем. Ще однією завадою для правильного вимовляння звуків може стати неправильний прикус дитини. Якщо є ознаки неправильного прикусу (великі щілини між зубами, неправильне положення нижньої щелепи тощо), варто спершу проконсультуватися в ортодонта, і тільки потім починати відпрацьовувати вимову.

Наостанок пропонуємо вам 15 чистомовок та скоромовок на відпрацювання найпопулярніших звукосполучень:

  1.     На шафі шапка,

У шафі — шубка.

  1.     Бабин біб розцвів у дощ,

Буде бабі біб у борщ.

  1.     У бобра добра багато.
  2.     Їла Марина малину.
  3.     Улас у нас, Панас у вас.
  4.     Кит кота по хвилях катав —

Кит у воді, кіт на киті!

  1.     Заболіло горло в горили —

Бо горила багато говорила.

  1.     Дрова рубали два дроворуби.
  2.     Павло і Пилипко

Поливали липки.

Виросли липки

У Павла і Пилипка.

  1.  Ґава ґаву запитала:

          — Ти на ґанок не літала?

          — Не літала я на ґанок,

         То й проґавила сніданок.

  1.                       Біжать стежини

Поміж ожини.

І вже у Жені

Ожина в жмені.

  1.                       Ніс Гриць горіх через поріг.

Став на горіх, упав на поріг.

  1.                       Приснивсь сьогодні сон синиці:

Приніс сусіда сік з суниці.

  1.                       Сів шпак на шпаківню,

Заспівав шпак півню:

Ти не вмієш так, як я,

Так як ти не вмію я.

  1.                       Скоромовка без кінця:

«Ліз лис

Лисим лісом,

Ніс хвіст

Низом-низом.

Хвіст об терен

Обдер».

В лісі кажуть тепер:

«Ліз лис…»