На роботі, серед знайомих і в кожному шкільному класі є такі люди, що весь час «гальмують». Цим вони дуже дратують оточуючих. І начебто нічого поганого в їхній повільності немає, та справа в тому, що час плине значно швидше за їхні думки та дії, тому вони нічого не встигають і постійно підводять оточуючих. Але ця проблема не стосується нас і особливо не хвилює, аж поки ми не помічаємо, що найрідніша людина як раз і є тим «гальмівником», який змушує усе й усіх навколо себе уповільнюватися. Як діяти, якщо ваша дитина надто повільно на все реагує? Чи можна їй допомогти адаптуватися в сучасному темпі життя і хто під кого взагалі повинен підлаштовуватися?

Чому є повільні діти? Найчастіше цей вид поведінки є нормальним і властивий людям-флегматикам. Вони весь час робитимуть усе повільно, як би ви не нервували, пришвидшити їх не вдасться. У дитинстві повільна дитина просто віддає перевагу менш рухливим іграм, часто може загратися сама з іграшками, а от коли настає час уроків і домашніх завдань, тоді починають з’являтися проблеми. Повільні діти на уроках часто не можуть дати відповідь, щось пригадати, не встигають записувати, що відобразиться на їхній успішності. Їхня природня ерудиція, кмітливість не може їм допомогти, адже у школі все прив’язане до часу. І дитяча повільність стає справжнім стресом для батьків та вчителів.

Як діяти батькам? Добре, якщо в них з їхніми дітьми збігається ритм життя —  і батьки , і діти повільні й розсудливі. Ніхто не помічає цього недоліку одне в одного, живуть собі та нікуди не поспішають. Значно важче живеться тим батькам, які встигають за день переробити купу справ, а їхні діти навпаки наче «загальмовують» цей темп: повільно їдять, перевдягаються, виконують хатні справи і домашні завдання. Це дійсно дуже дратує. Батьки зопалу починають гніватись, кричать і не можуть зрозуміти, як можна півтори години просидіти за однією тарілкою супу або ж дві години писати вправу на кілька речень. Якщо це про вас, то затямте, що своїм невдоволенням і криком ви аж ніяк не пришвидшите дитину. Краще візьміть до уваги такі рекомендації:

1. Охолоньте. Вийдіть до іншої кімнати. Коли мине кілька хвилин, ви відчуєте, що ваш гнів минув, поверніться до дитини.

2. Поспостерігайте за тим, що вона робить і спробуйте зрозуміти, не навіщо, а як вона це робить, що відчуває. Повільні діти насправді усвідомлюють свій недолік, хоча насправді — це просто відмінність їхнього характеру. Часто повільні діти мають гарну особливість — вони все виконують якісно. Зверніть на це увагу. А ще однією з рис повільних людей є їхня внутрішня невпевненість у собі. Саме тому такі діти потребують вашої допомоги.

3. Завжди давайте дитині стільки часу, скільки їй необхідно. Не підганяйте її, а спробуйте разом із нею зосередитися на якості виконання.

4. Знайдіть, за що можна похвалити дитину. Для повільної дитини дуже важливо відчувати ваше захоплення, але обов’язково хвалити потрібно за щось, а не просто так.

5. Дотримуйте певного режиму дня. Повільній дитинів значно краще пристосуватися до усталеного порядку щоденних справ.

Як допомогти дитині адаптуватися?

1. Купіть пісковий годинник. Пропонуйте дитині встигати виконувати дії, поки не закінчиться пісок. Це допоможе малюкові навчитися самостійно стежити за швидкістю своїх дій, і він намагатиметься зробити всі справи швидше.

2. Давайте дитині час на підготовку до наступних дій. Повільні діти важко перемикаються на іншу діяльність. Говоріть: «Пограй з машинками ще п’ять хвилин, а потім ми вечерятимемо». Таке попередження ніби підгодовує до наступного завдання.

3. Розвивайте рухомість нервової системи. У цьому допоможуть пальчикові ігри, біг, катання на велосипеді, стрибки на скакалці. Поступово переходьте до швидшого ритму занять.

4. Повідомте педагога про особливості розвитку вашого малюка.

5. Зменште хаос у житті дитини. Навчіть її планувати все звечора: готувати одяг на завтра, складати портфель тощо. Так ви нормалізуєте свій емоційний стан і вашої дитини.

6. Намагайтеся разом із дитиною вивчати шкільний матеріал наперед. Так ви допоможете уникнути труднощів у школі. Повільні діти часто не встигають засвоювати навчальний матеріал вчасно.

7. Допомагайте частіше. Повільні діти часто відчувають невпевненість через свою роздумливість, тому найбільше потребують вашої підтримки.

Чого не можна робити батькам повільної дитини? З-поміж запропонованих рекомендацій уже зрозуміло, що до повільної дитини слід ставитися з розумінням, не можна кричати, сварити. Та є ще багато інших помилок, яких припускаються батьки. Уникайте їх, щоб не виховати зі своєї дитини закомплексовану особистість.

1. Не давайте дитині образливих прізвиськ: черепаха, сонна муха і т. п. Звертайтесь до неї так, наче вона все робить вчасно.

2. Не порівнюйте повільних дітей з їхніми активним друзями. Порівняння з іншими, як ви знаєте, завжди є недоцільними. Краще порівнюйте досягнення дитини з її колишніми результатами: «Сьогодні ти склав іграшки значно швидше, ніж учора».

3. Затямте, що повільність — це не вада, а особливість дитини. Тому не перетворюйте це на її комплекс.

Не варто думати, що дитина, яка весь час спізнюється, виросте невдахою. Вам під силу допомогти повільному малюкові адаптуватися до шаленого ритму сучасного життя. Повільний тип темпераменту часто є рисою цілеспрямованих особистостей. За правильного підходу у вихованні ви зможете це довести.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: