1. Найцікавішою для будь-якої людини є інформація про неї саму або про подібного до неї. Тому основним принципом вибору книг для дошкільників буде тема «Про дітей». Потім — книги про природу, про тварин, пригоди тощо.

2. Книга, яку дорослий читає дитині, повинна подобатися йому самому. Якщо вам не подобається — краще не беріть, це буде відчуватися у вашому читанні й не викличе належного відгуку в дитини. Тому зробимо висновок: постарайтеся заздалегідь прочитати те, що збираєтеся читати дитині. Згадайте книги, які читали в дитинстві вам, запитайте у своїх батьків, опитайте знайомих, що вони читають своїм дітям.

3. Кожна дитина є індивідуальністю. Отже, інтерес дитини можуть відрізнятися від ваших. Не потрібно насильно годувати дитину тим, від чого вона відмовляється. Наприклад, ваша дитина категорично не хоче слухати вашу улюблену книгу М. Носова «Пригоди Незнайка і його друзів». Спробувавши кілька разів, відкладіть цю книгу. Шукайте те, що сподобається, пропонуйте різні варіанти, і ви обов’язково знайдете те, що буде до смаку дитині, або чекайте, поки вона «доросте» до запропонованої книги. Так, це буває утомливо, але без цього не обійтися.

4. Що цікаво одній дитині, може зовсім не подобатися іншій. Не рівняйтеся на інших, обирайте те, що із задоволенням сприймає ваша дитина.

5. Оберіть правильний час для читання. Не читайте насильно. Якщо дитина хоче погратися, побігати, надайте їй таку можливість, а для читання підійде й вечірній час, і пообідній. Головне, щоб ваше читання не ставало покаранням, насильством, неприємним заняттям.

6. Читаючи книгу, важливо встигнути зупинитися до того моменту, коли дитина почне нудьгувати. Краще трохи менше, але регулярно (щодня по 10–15 хвилин).

7. Для дошкільника дуже важливим є перечитування. Не відмовляйтеся перечитати дитині її улюблену книгу в 5–10-й раз. Навіть доросла людина при перечитуванні художнього твору щоразу помічає нові нюанси, особливості, нові змісти. Для дошкільника перечитування створює ситуацію комфортності. Він знає, що буде, заздалегідь радіє поворотам сюжету й звертає увагу на окремі слова й фрази. Можна сказати, що дитина, яка вимагає кількаразового перечитування, з літературознавчої точки зору поводиться як «правильний» читач. Тільки таке поводження дає можливість проникнути в сутність твору.

8. Немає твердого розмежування в читанні молодшим і старшим дошкільникам. Якщо в досвіді дитини не було книжок для молодших, ви можете зі старшими дітьми спокійно починати знайомство саме з них. Ті, у кого вдома є кілька дітей різного віку, напевно, помічали, що старші із задоволенням слухають твори для молодших, активно їх сприймають, обговорюють, створюючи тим самим дуже сприятливу ситуацію прикладу й повторення, допомагаючи тим самим молодшим краще зрозуміти їхній зміст.

9. Особливо хотілося б розглянути питання із читанням іншою мовою. Поза всякими сумнівами, таке читання (особливо близькоспорідненою мовою, як наприклад, російською мовою для україномовного населення) буде дуже корисним для дитини. Слухаючи твори іншою мовою, дитина розвиває в першу чергу своє мовне чуття, розширює свої уявлення про навколишній світ. Але при цьому потрібно пам’ятати, що навчання говоріння другою мовою варто починати тоді, коли дитина добре освоїла рідну, тобто приблизно у віці близько трьох років. При цьому бажано, щоб дорослий, який читає твори іншою мовою, вимовляв слова правильно, дотримуючи мовних норм.