Батьки, які чекають на народження другої дитини, неминуче стикаються з необхідністю розповісти про цю подію першій дитині. Щоб подальші відносини між дітьми були гарними, приязними, варто завчасно продумати розмову та стратегію поведінки. Ми зібрали кращі поради, що допоможуть підготувати старшу дитину до майбутнього поповнення сім’ї.

Коли розповісти про новину?

Зачекайте приблизно до 4-го місяця вагітності, аби виключити можливі ризики. Але не відкладайте бесіду надовго — по-перше, старша дитина може про щось здогадуватися і вигадати жахи навколо «таємниці», по-друге, їй може зненацька розповісти про подію хтось із родичів та спотворити враження від події необережним словом.

Ваш емоційний настрій

Подавайте новину з позитивом — ви очікуєте на радісну подію! Але не питайте дитину, чи радіє вона, бо сформувати своє ставлення відразу дуже важко, і таке питання сприймається як емоційний тиск. Головне — не почуватися винувато або ніяково, немов у новині є щось соромне.

Які слова дібрати?

У жодному разі не питайте: «Чи хочеш ти братика/сестру?». Буде куди важче, якщо дитина рішуче скаже «ні», а таке цілком імовірно.

Якщо старшій дитині 1,5–2 роки, обмежтеся простими словами: «У мами в животику росте твій братик (сестричка). Мама так цьому рада!»

Моральна підготовка та підтримка

Дитині дошкільного та молодшого шкільного віку вже потрібно більше пояснень. Розкажіть, якого розміру буде новонароджений, що йому буде потрібно — щоб це не стало неприємним сюрпризом. Розкажіть старшому, що він був сам таким же маленьким, покажіть світлини або відео.

Пояснюйте, що декілька дітей у сім’ї — це нормально і весело. Звертайте увагу на такі сім’ї по сусідству, на вулиці, серед знайомих та рідних. Якщо у вас є брат чи сестра, і між вами теплі відносини, то це стане найкращим прикладом та також допоможе уникнути дитячих ревнощів.

Попри поширену думку, не всі діти сумують, не опиняючись у центрі батьківської уваги. Щоб уникнути ревнощів, давайте дитині зрозуміти, що любите її так же сильно, просто у перші роки малюк потребує піклування, бо ще не вміє нічого робити сам. Продумайте завчасно, хто буде піклуватися про старшу дитину, поки матуся перебуватиме у пологовому будинку та у перший період після цього. Можливо, це буде татусь, бабуся чи дідусь. Важливо, щоб поряд з дитиною перебувала любляча людина, яка компенсує брак уваги від матері.

У шкільному віці у дитини з’являється життєвий простір поза сім’єю. З одного боку це спрощує адаптацію до розширення сім’ї, але не давайте дитині зовсім віддалитися. Сумісна позитивна діяльність об’єднує: запитуйте думки старшого щодо кольору нової меблі для малюка, коляски чи інших речей. Разом обговорюйте книжки, як виховувати малюка, навіть дискутуйте — на диво, старша дитина може порадити щось щодо виховання, зважаючи на власний досвід (ви ж її виховували!). Можете навіть разом із дитиною потренуватися на ляльці, як правильно сповивати і надягати памперси, та навіть улаштувати змагання: у кого виходить краще, той і буде першим помічником!

Якщо дитина уперто не хоче долучатися до підготовки, тиснути не варто, але оберіть час, щоб докладніше розпитати: що тебе турбує у зв’язку з появою малюка? Можливо, вона відчуває якісь незручності, про які ви навіть не замислювалися — нехай озвучить усе, що на душі.

Вигода для старшої дитини

Новий член сім’ї потребує переміщень: можливо, знадобиться переселити старшу дитину до іншої кімнати тощо. Знайдіть для старшої вигоди у змінах: більше самостійності, «власне царство» у окремій кімнаті. Поповнення сім’ї стати має стати радістю не тільки для вас, але і для неї самої.

Поясніть дитині, що у неї з’явиться ще одна рідна людина, яка її буде любити. Пофантазуйте, як можна на правах старшого вчити молодшого, грати разом вже через кілька років.

Якщо діти зведені

Можливо, у старшої дитини інший татусь чи інша матуся, але це не повинно вплинути на тепло відносин у сім’ї. Нехай нова дитина буде, як рідною. Якщо у мачухи чи вітчима насправді добрі стосунки з дитиною, взаємна щира любов не дасть змоги для появи ревнощів. Тільки не варто «відкуповуватися» від дитини подарунками, потрібна саме увага — слухати, розмовляти, гуляти разом тощо.

Казкотерапія

У складних випадках ревнощів добре зарекомендувала себе казкотерапія. Запропонуйте спільно вигадати казку про птаху та її пташенят, старшого та молодшого. «На пташках» обговорювати проблемні моменти значно легше, це ж якісь чужі істоти, так? Якщо дитина пропонує сценарії на зразок «старше пташеня викинуло молодшого з гнізда», поясніть, чому робити так не можна. Запропонуйте інший розвиток подій, де старше пташеня, як сильне та досвідчене, допомагає молодшому. Такий сценарій закладає відповідальність.