У попередньому пості ми вже порушували тему токсичних батьків: хто вони та які моделі поведінки для них характерні. Сьогодні з’ясуймо, як самим не стати токсичними батьками та не нашкодити своїй дитині. Пропонуємо вашій увазі 9 корисних порад.

Проявляйте внутрішню силу!

Мамо і тато — це не просто старша за віком та вища за зростом людина. За рівнем свідомості та зрілості батьки значно перевершують дитину. Тож знаходьте сили долати складності та власні емоції для збереження теплих стосунків із дитиною. Визначайте свою провину у сварці та перепрошуйте першими, якщо дійсно не мали рації. Діти швидко забувають причини сварок та хто вийшов переможцем у суперечці, але вони чудово пам’ятають про те, що відчували у той момент.

Виключіть емоційну залежність!

Між батьками і дітьми існує особливий зв’язок. Важливо не допустити, аби він переріс у залежність. Батьки не повинні втручатися у настрій чи справи дитини, аби поліпшити власний емоційний стан. Емоційна залежність — це основа токсичних взаємин, що вповільнює розвиток особистості.

Не навішуйте на дитину ярликів!

Порівнювати дитину з іншими та навішувати на неї ярлики — це найгірша з-поміж стратегій, що обирають батьки у процесі виховання. Часто такі слова вимовляють неусвідомлено під впливом емоцій. «Ледарю, знов не прибрав іграшки?!» — ці слова можуть мати певний швидкий ефект. Дитина з відчуття провини прибере іграшки, але шкоди від цього більше, ніж користі. Почуття провини, негативна оцінка та ярлик міцно укореняться у душі дитини.  

Віднайдіть емоційний баланс!

Почуття — це невід’ємна складова нашого життя. Щоб зберегти здорові взаємини із дітьми та з оточуючими, потрібно вчитися тримати емоційну рівновагу, баланс і самоконтроль. У моменти сильного напруження ми можемо нагримати на близьких та сказати щось, про що можемо пошкодувати. Почуття, що вийшли з-під контролю, травмують дитячу психіку, стаючи основою формування у них хибно моделі стосунків.

Виправляйте, а не критикуйте!

Діти потребують наставництва, щоб батьки допомагали їм розвиватися та зростати. Не можна критикувати дії та слова малюка. Якщо він помиляється — виправте його та спрямуйте на правильний шлях. Критикуючи дітей, батьки позбавляють їх упевненості та роблять інфантильними.

Не забувайте про чутливість дитини!

Діти відрізняються вираженою емоційною гнучкістю. Вони можуть плакати, а через 5 хвилин вже гучно сміятися. Іноді на якусь нісенітницю ви не звернули увагу, а у дитини вона може спричинити вир почуттів. Спостерігайте за емоційним станом малюка, не забувайте про його чутливість, не ігноруйте його почуття.

Подбайте про взаємини із партнером!

Нездорові стосунки між батьками також загрожують дитячий психіці. У такому середовищі у малюка формується неправильна модель взаємин у родині, що у подальшому заважатиме йому налагоджувати особисті стосунки. Пам’ятайте, що саме дорослі створюють атмосферу  та ті умови в домі, у яких зростатиме дитина.

Пам’ятайте про себе!

У коловороті подій батьки чомусь зовсім забувають приділяти час собі. Ми хворіємо, втомлюємось, зазнаємо стресу. Але наш як фізичний, так і моральний стан також впливає на розвиток дитини. Коли у нас усе добре — ми веселі, чуйні та люблячі, коли щось не так — то сил бракує. Не забувайте піклуватися про себе, давати собі можливість відпочити, якщо потрібно побути на самоті, займатися улюбленою справою тощо. Нашим дітям потрібні щасливі батьки!

Неважливо, яку лінію виховання ви вибудовали, важливо, щоб ваші взаємини із дитиною були здоровими і мали емоційно збалансований зв’язок.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: