До батьківства не додають інструкцію. Було б чудово, якби у пологовому будинку новоспеченим батькам під час виписки дарували такий собі талмуд сторінок на 1000: «Ось, тримайте, тепер ви знаєте, що робити!».


Є така гра у дорослих, що називається «Я ніколи не…». Ведучий, наприклад, каже: «Я ніколи не брехав дитині, що солодке закінчилося в усіх крамницях». І ті, хто так хоч раз учиняв, мають хильнути келих віскі. Коли ви вже є татом і мамою, у цю гру краще не грати. Не тому, що вживати алкоголь — це поганий приклад, а тому, що достатньо лише подумати: «Я ніколи не…», як Усесвіт такий: «Щооо? На, спробуй».

Наприклад, коли лише плануєш дитину, подумки окреслюєш певні правила на майбутнє: солодке почну давати якомога пізніше; жодних мультиків; ніколи моя дитина не буде поводитися нечемно та ін.

І ось одного ранку, ти, яка «ніколи не…», вмикаєш дитині мультфільм на планшеті, бо у тебе дійсно бракує фізичних та моральних сил, а все, що потрібно, — трішки тиші й часу на себе. І так можна перераховувати дуже довго всі ті «ні», які ми окреслила собі в теорії.

І це не робить вас поганими батьками. Навпаки, усвідомлення того, що це нормально, коли щось іде не так, як ви собі запланували, — це шлях до спокою й упевненості. Наприклад, коли ви бачите ситуацію, що, на вашу думку, належить до категорії «я так ніколи не…», краще запитайте когось чи себе самих: «А чим я можу допомогти?». Відповідь вас вразить. Протягнувши руку тому, хто потопає, ви дивним чином урятуєте себе.

Якщо вам складно — зверніться до людей, які вас зрозуміють. Не дивно, що матусі часто об’єднуються у групи, де вони можуть поскаржитися, підтримати одне одного, без осуду обговорити склад підгузків. У такій компанії вас завжди підтримають у вашій «неідеальності».

Вас підтримуємо ми у наших спільнотах ♥

Бо ми також є такими самими мамами, яких інколи охоплює сором чи розпач, коли поступаємося власним правилам і згадуємо «Ну я ж ніколи не…».

Коли все летить шкереберть, скажіть: «Я люблю тебе!» і собі, і дитині. Звісно, це ситуації не зарадить. Проте це нагадає нам, чому ми все це робимо. Бо інших причин, якщо чесно, і немає.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: