Ну ось і настав час, на думку батьків, неадекватної поведінки дитини — підлітковий період. Це час конфліктів, нервових зривів та боротьби батьків із дітьми. Так, саме боротьби! Багато дорослих забули, як вони самі були підлітками та навіть не хочуть згадувати, щоб зрозуміти свою дитину. Тому виникають проблеми з ріднесенькими дітьми, які нещодавно були слухняними та спокійними, а зараз ну просто: «Хай Бог милує!» То, хто ж вони наші дорослі діти та як порозумітися з підлітком?Дуже часто батьки в період, коли їхня дитина досягає підліткового віку, починають нарікати та засмучуватися, адже не знають, що робити з некерованою дитиною. А все дуже просто — необхідно припинити нав’язувати свою думку синові чи доньці, усвідомити нарешті, що дитина стала самостійною. Вона дорослішає та має вже «повний набір» майже цілісної особистості. Інша справа, що «цей набір» дитина ще не може раціонально використовувати, бо недостатньо доросла. Звідси й виникають вікові проблеми. Батькам, які намагаються зрозуміти своїх уже дорослих дітей, варто знати, хто ж вони такі — підлітки?

Підліток. Який він?

1. Самостійний. Не потрібно його водити за руку на гурток малювання у 13 років, виказуючи йому таким чином ваші хвилювання. Ви тільки роздратуєте його та зменшите його авторитет серед підлітків.
2. Комунікабельний. У підлітковому віці діти зазвичай гуртуються та мають багато друзів. Не сваріть підлітка за природне бажання проводити час у компаніях собі подібних. (Інше діло, що ви повинні знати ці компанії та хоча б здогадуватися, чим вони займаються. Бо так і бабусею можна стати, ще не досягши 30-ти років! Не втрачайте довіру між вами та дітьми.)
3. Неформальний. Майже всі підлітки «трохи неформали», або просто «дуже неформали». Хтось фарбує волосся у зелений колір, хтось слухає неприпустиму для дорослих музику, а хтось робить собі пірсинг й тату. Якщо у вашої дитини виникають подібні бажання  — це своєрідний протест, такий собі дзвінок, що ви щось упустили. Хоча, можливо, це просто цікавість та бажання бути як інші друзі. У будь-якому разі,  не заперечуйте, дозвольте доньці побрити наголо півголови та ще й зробіть фото на пам’ять — буде що згадати. Не робіть з цього велику проблему, не акцентуйте на цьому увагу, таким чином дитина і сама знецікавиться у  подібній субкультурі та знайде себе.
4. Фанатичний. У підлітковому віці, майже всі діти мають героїв, поведінку яких намагаються наслідувати. Дуже гарно, якщо дитина хоче бути схожою на позитивного героя або старшого брата, діда чи батька. Слід не проґавити, якщо дитина копіює негативного героя та поводиться агресивно, можливо навіть потрібно звернутися до фахівців.
5. Унікальний. У вашої дитини обов’язково є унікальні здібності. Не змушуйте сина займатися фортепіано лише тому, що ваша бабуся була відомим музикантом. Можливо, йому подобається баскетбол! А доньці не нав’язуйте бальні танці, коли хоче спробувати себе у хіп-хопі. Якщо ви прагнете, щоб смаки ваші були схожими, то ніколи не втрачайте контакту із дитиною. До настання підліткового віку, подавайте приклади, але завжди враховуйте індивідуальні особливості сина чи донечки.

Продовжувати такі характеристики можна про кожну дитину окремо, бо як уже говорили, всі діти унікальні. Хтось, наприклад, любить тишу та замість зустрічі з друзями багато читає та проводить багато часу наодинці. Дозвольте вашій дитині бути такою, якою вона є!

Що ніколи неможна говорити підліткові?

Ніколи не втрачайте контакту із дитиною, розмовляйте, проводьте разом час, приділяйте дитині увагу та говоріть частіше лагідні слова, незважаючи на те, скільки їй років. Як би вас не роздратувала дитина своєю поведінкою, ніколи не говоріть таке:

«Ти, точнісінько, як твій батько — безвідповідальний та несерйозний!»

«Ну, чому ти не такий, як твій брат? Дивись, як у нього все гарно виходить і вчиться на відмінно й спортом займається, на змаганнях перші місця посідає. А тобі аби на комп’ютері пройти черговий рівень гри».

«Ти завжди нічого не хочеш! Нічого тобі не потрібно! Як так можна взагалі жити? Що з тебе виросте?»

«Як я і говорила, це тобі не слід було робити, нічого не вийшло. Як завжди ти мене не хочеш слухати!»

«У тебе це не вийде, можеш не намагатися, подивися на себе! Тобі б схуднути кілограмів п’ять, хоча б!»

«Ти ж не королева красоти, куди тобі! У тебе зуби криві та взагалі ти на свою прабабусю схожа, а вона була потворна, як Баба Яга!»

Любі батьки, навіть не жартуйте так! Підлітки дуже вразливі, мають нестійку психіку, часом трохи агресивні, тому не нашкодьте своїми фразами та іронією. Адже ви бажаєте виховати добрих та врівноважених людей, чи не так?

Завдання батьків: допомогти дитини гармонічно пережити підлітковий період. А для цього багато не потрібно — будьте самі урівноваженими та толерантно розв’язуйте проблеми зі своїми дітьми. Адже все минає і це також мине, а разом із цим періодом мине й батьківська молодість. Тому живіть та насолоджуйтеся разом із дітьми життям, не влаштовуйте поєдинки «батько — син» чи «донька — мати»: хто краще? Любіть життя, дітей та одне одного!