У всіх нас закладається певне уявлення про батьківство ще до появи першого малюка. Ми малюємо подумки ідеальну для себе картинку. А потім усе виявляється зовсім не так. Відчуваєш розчарування у собі, провину.

Наші діти не приходять у цей світ за ідеальними батьками. Вони потребують у першу чергу люблячих маму і тата. Тих, які підтримають, які дозволятимуть припускатися помилок та визнаватимуть власні. Ті, які не будуть вимагати поводитися ідеально чемно, сидячи в ідеальному домі з ідеальними шпалерами.

Будьте собою! Не женіться за примарними показниками бездоганності, інакше на цьому шляху ви можете втратити те, що дійсно важливе. Пам’ятайте, що ідеальність — поняття дуже розмите. Це якийсь палац із хмаринок, що стоїть на весельці, яку створили єдинороги.

Щоб бути хорошими батьками — достатньо чути своїх дітей, бути добрими до них, терплячими, розуміючими. Звісно, ви будете десь помилятися. І це нормально. Адже ми вчимося все своє життя, від того початку, коли ще наші батьки закладали перші цеглинки у нашу особистість.

Хороші батьки бажають своїй дитині успіху й достатку, прагнуть, щоб вона виросла доброю та чесною людиною, мала гарну професію. Водночас хороші батьки знають: ким стане дитина у майбутньому — це її особистий вибір.

Діти, які відчувають підтримку, довіру, безпеку поруч із батьками,
стають упевненими у собі дорослими. Вони поважають себе та інших, приймають себе та інших, дарують любов безумовно, а не за щось.

І якщо бути чесними, для своєї дитини ви завжди ідеальні ♥

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: