Практичні поради батькам, як допомогти дитині бути самостійною.

• Не виконуйте за дитину те, що вона вже вміє робити сама. Так, ви можете одягнути її швидше та нагодувати, не забруднивши нової кофтинки, але так ви заважатимете розвитку самостійності дитини.
• Допомагайте лише тоді, коли дитина сама про це попросить. Не втручайтесь, якщо у малюка щось не виходить, але він не просить вас допомогти. Але будьте уважними, зупиняйте дитину, якщо їй загрожує небезпека. І обов’язково пояснюйте свої дії.
• Заохочуйте самостійність дитини. Якщо у неї щось не виходить, не кричіть: «Відійди!», «Не чіпай!», «Дай я сама!». Дозвольте дитині спробувати самій. Те, що нам здається простим, дитині коштує чималих зусиль.

• Дозволяйте дитині робити самостійний вибір: одяг, продукти у супермаркеті, ігри. Але лагідно допомагайте їй. Пояснюйте, коли щось не потрібно. Допомагайте одягатися за погодою.
• Привчіть дитину, що у родині у неї є певні обов’язки. Закріпіть за малюком те, що він може виконати за віком: годувати тварин, допомагати накривати на стіл, витирати пил тощо.
• Не захищайте дитину від проблем. Вона має усвідомлювати наслідки своїх дії, або бездіяльності.
• Навчіть знаходити собі заняття самостійно, без допомоги дорослих.
• Не опікуйте занадто дитину! Дайте їй можливість розвиватися та ставати самостійною. Підтримуйте її та дозволяйте вчитися робити все без вашої допомоги.

• Складіть список речей, що вас турбують чи дратують у поведінці підлітка.
• Розділіть пункти на дві групи: те, що має наслідки для дитини, і те, що певним чином впливає на вас (погані відмітки — відповідальність дитини, не ваша, але якщо через це викликають до школи батьків, то це вже стосується і вас). Працюйте саме з тими пунктами, що впливають на вас. Бо це прогалини у вмінні дитини бути самостійною.
• Підтримайте її та дозвольте відповідати за свої дії та правильно розв’язувати проблеми своїми силами.