Управління гнівом: як допомогти дитині впоратись зі злістю?
Відчувати негативні емоції — це нормально і для дорослих, і для дітей. Але як допомогти малечі правильно переживати злість та гнів? Про це розповідаємо далі.
Перш за все, уміння управляти гнівом — це не про придушення емоцій, а про правильну технологію їх переживати. Будь-яка дитяча емоція має мати вихід, бо інакше це може перерости у психосоматичні розлади.
«Я беру тайм-аут!»
Якщо ви бачите, що дитина починає сердитися та лютує, не сваріть її. Крик та агресію у відповідь ще більше розпалюють злість, до того ж змушують дитину пригнічувати емоцію, щоб ви не сварили її. Натомість краще запропонуйте дитині тайм-аут. Нехай вона трохи заспокоїться. Покажіть, як правильно дихати. Головне — діяти спокійно, а за потреби, самим узяти тайм-аут.
Словник чуттєвих слів
Навчіть дитину називати свої емоції та почуття. «Я злюся, тому що не хотів гратися на самоті, а хотів із тобою!». Так, дитина має вміти проговорити, а головне — зрозуміти сама, що саме змусило її так почуватися. Найкращий спосіб навчити цього — власний приклад. Якщо ви гніваєтесь чи навпаки радієте, пояснюйте дитині це. «Мене засмучує, що ти не заслав своє ліжко, хоча я тебе попросила!» — стане чудовим кроком, щоб навчити дитину говорити про власні почуття.
Допомагаємо ласкою та розумінням
Коли дитина відверто розповідає вам, що саме змусило її так почуватися, то у жодному разі не висміюйте та не знецінюйте її почуття. Уважно вислухайте, не перебивайте, а коли дитина закінчить, співчувайте: «Так, я розумію тебе». І обіймайте, і цілуйте, і проявляйте максимум любові! Ваша підтримка та розуміння допоможуть дитині заспокоїтись, а головне — знати, що вона може на вас розраховувати і ви завжди її підтримаєте.
Допомагаємо граючись!
Ніщо не допоможе дитині краще, ніж гра! Цей спосіб не потребує додаткових речей та може бути застосований будь-де та будь-коли, якщо дитина сердиться.
«СВАРЛИВИЙ ЖУК»
Коли дитина гнівається чи роздратована, спробуйте разом пошукати сварливого жука, який змусив малюка так почуватися. Шукайте у долонях, за вушками, у кишенях. Головне — обережно, адже жук може перестрибнути на когось іншого. Як спіймаєте, швиденько викидайте його у вікно і починайте шукати веселого жука! На дивані, під ліжком, на полиці із іграшками, на ковдрі. Знайшли? Тоді обережно посадіть його до кишені, щоб не втік.
P.S. Коли малюк знову перебуватиме в гарному настрої, обов’язково поговоріть із ним, аби з’ясувати, що змусило його засмутитись.
ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: