Увечері, перед тим, як лягти спати, ми досить часто стаємо свідками дратівливих ситуацій, у яких дитина стає особливо неслухняною: інколи починає плакати, бігає квартирою, ховаючись під столом. У цей час і ми зазвичай стомлені, тому запас терпіння в нас обмежений. Інша проблема — неспокій і тривоги перед сном, що найчастіше передаються у вигляді страху від темряви і чудовиськ. Як боротися з цими явищами?

Роздратованість перед сном

Щоб запобігти ввечері зростанню напруження в сім’ї, стежте за ритмом: якщо дитина надто втомлена, вона буде дратівливою. Часто також причиною такої поведінки може стати і привертання батьківської уваги. Тому не забувайте про вечірні ритуали.

Усе ж таки, що робити, якщо дитина ввечері стає неслухняною і дратівливою?

Якщо в таких ситуаціях звернутися до «гострих» методів виховання, зі спробами (зазвичай безуспішними) пояснити дитині, що вже час лягати спати, що ви «так не домовлялися», зі сваркою і лементом… мало ймовірно, що це буде успішним. Причина проста: і дитина, і ви втомлені, уже кінець дня і ви обоє стаєте достатньо нетерплячими. Дитина не хоче вас слухати, а ви не в змозі пояснювати щось і переконувати її.

Пропонуємо застосовувати дві прості та ефективні техніки, що забезпечують легке розв’язання проблеми без зайвого напруження:

Відвернення уваги. Наприклад, не переконуйте дитину, що вона повинна приймати душ, а зі словами: «А що це сьогодні було в дитячому садочку? Катруся мені розповіла, що Сашко впав, коли біг униз…» просто відведіть її до ванної кімнати. Дуже ймовірно, що дитині буде цікавіше знову розповісти вам про якусь пригоду, ніж опиратися.

Заклик до гри. «Присягаюся, що ти не встигнеш до ванної кімнати, поки я долічу до 3!» Такий підхід психологи радять і в інших подібних ситуаціях: якщо дитина перебуває на вулиці та не хоче повертатися додому, або, коли не хоче прибирати іграшки. «З’ясуймо, чи ти зможеш позбирати іграшки, поки я полічу до 20!» Зазвичай такий ігровий підхід відразу є результативним!)

Тривоги підчас засинання

Протягом дня дитина є активною, грається, довкола неї змінюються події. Увечері ж, поки вона спокійно лежить у своєму ліжечку, події, що відбувалися протягом дня, ще не забуті, тому вона пригадує відчуття і переживання. Це нові враження: сварка з товаришем у дитячому садочку; можливо, несправедливий коментар, що дитина отримала від сусідки; тривога через розлуку з мамою…

Деякі повсякденні ситуації можуть стурбувати дитину, якщо вони відбуваються під час важливих подій у сім’ї: запис дитини до дитячого садочка, сварка батьків, переселення до нового помешкання, хвороба в родині… Протягом дня малюк виглядає так, ніби з усім цим може впоратися, але ввечері, перед сном, з’являються тривоги, через які дитина відкладає сон: страх темряви, уявні чудовиська тощо.

Як допомогти дитині перебороти страх

У віці двох років багато дітей починають боятися темряви. Якщо це сталося з вашою дитиною, не варто вимикати звичайне освітлення. Неяскраве нічне світло допоможе дитині під час пробудження орієнтуватися в приміщенні. Не потрібно інколи вмикати, а інколи вимикати світло і переставляти лампи чи меблі у кімнаті.

Якщо дитина, яка вдень поводиться як доросла і самостійна людина, перед сном стає менш серйозною, погоджуйтесь із цим. Не сваріть її та не коментуйте: «Ти зараз поводишся, як немовля!»

Якщо дитина боїться чудовиськ, стисло їй поясніть, що йдеться лише про тіні. Скажіть, що чудовиськ немає, але не влаштовуйте ретельні пошуки страховищ під ліжком із переставлянням меблів. Для дитини є проблемними власні відчуття, а не чудовиська; її більше заспокоїть, якщо ви залишатиметеся впевненими та спокійними і продемонструєте, що ви поруч та піклуєтесь про неї, ніж улаштуєте огляд кімнати у пошуках чудовиськ.

Спробуйте дещо змінити вечірній ритуал, приділяючи дитині більше уваги. Лягайте ненадовго поруч із нею, гладьте довше, ніж зазвичай, особливо, якщо дитина протягом дня набула якогось тривожного досвіду.

Стежте за тим, щоб «страхи» не стали способом привертання уваги. Поміркуйте про те, чи не вважає дитина, що вашу увагу можна найшвидше привернути лише розповідями про чудовиськ.

Якщо боязливість є домінантною особливістю вашої дитини, а кожне розставання з вами супроводжується страхами і плачем із судомами, то цією проблемою варто займатися серйозніше. Ви лише погіршите ситуацію, якщо заперечуватимете цю проблему. У психічному розвитку не можна «ховати проблеми під килим». Тому намагайтесь отримати кваліфіковану допомогу.

Отже, щоб уникнути роздратування, дотримуйте усталеного ритму і ритуалу, подбайте про те, щоб дитина не була перевтомленою. Найкращими ж ліками від тривог перед сном є ваш спокій, упевненість і підтримка.