1. Сороконіжка

Цю гру слід проводити з групою дітей (від 6 осіб) під веселу музику. Ведучий пропонує гравцям вишикуватися одне за одним і покласти руки на плечі тому, хто стоїть попереду. Таким чином утворюється сороконіжка. Перший учасник — голова сороконіжки — починає рух (швидко чи повільно, залежно від музики й сигналів ведучого), інші гравці мають рухатися за ним так, щоб не відірвати рук від попереднього гравця. Ведучий може ускладнити гру завданнями для сороконіжки (наприклад, пропонує підстрибнути, заспівати, махнути лівою ногою тощо).

2. Дзеркало

Ведучий розказує дітям, що дзеркало — це предмет, який точно показує рухи й зовнішність тих, хто в нього дивиться. Одному з гравців пропонують стати дзеркалом. Усі інші по черзі стають навпроти нього і виконують певні рухи. «Дзеркало» намагається точно відтворити ці рухи.

3. Компліменти

Цю гру слід проводити з групою дітей (від 6 осіб) під веселу музику. Якщо цю гру проводити з групою дітей, їх треба посадити в коло. Якщо з одним чи двома малюками — запропонуйте їм стати обличчям одне до одного на відстані 5-6 кроків. Кожен гравець, дивлячись іншому в очі, має сказати йому комплімент (добрі слова, за щось похвалити). Той, хто слухав комплімент, дякує і дарує комплімент своєму сусідові — наступному гравцеві. Дорослі мають бути готові до того, що не всі діти одразу зможуть сказати приємні слова. Тож їм знадобиться ваша підказка.

4. Чарівнİ іграшки

Ведучий розповідає гравцям історію про те, що насправді всі іграшки вночі оживають, і пропонує дітям показати, як це відбувається. Кожен гравець по черзі показує, як оживає вночі його улюблена іграшка, як вона спілкується з іншими іграшками. Інші гравці мають відгадати, яку саме іграшку їм зараз демонстрували.

5. Фотогалерея

Усі діти по черзі стають ведучими. Гравці вибирають собі пози — неначе вони портрети у фотогалереї. Ведучий уважно розглядає їх. Коли ведучий виходить з кімнати, у галереї роблять кілька змін (не більше трьох): хтось із дітей змінює позу, хтось міняється місцями. Завдання ведучого — помітити й назвати всі зміни, які відбулися.

6. Детектив

Ведучий пропонує закрити дитині закрити очі або зав’язує їй очі непрозорою хустинкою. Цей гравець — детектив. Після цього один із малюків протягує йому руку. Детектив уважно обмацує її із закритими очима. Після цього детектив із зав’язаними очима повинен відшукати потрібну руку серед рук усіх гравців.

7. Магазин

Для цієї гри знадобляться тематичні іграшки (наприклад, пластмасовий посуд чи набір іграшкових овочів або фруктів). Можна замінити іграшки тематичними малюнками. Запропонуйте малюкові виконувати роль продавця, а самі будьте покупцем. Розіграйте різноманітні ситуації, які можуть статися в магазині, а потім поміняйтеся з малюком ролями.

8. Де ми були — не скажемо, що робили — покажемо!

У грі беруть участь і діти, і дорослі, поділившись на групи по 4-5 гравців. Учасники кожної групи домовляються заздалегідь, яку дію виконуватимуть (танцюватимуть, гратимуться в пісочниці, плаватимуть, збиратимуть суниці тощо). Потім група, вимовивши слова «Де ми були — не скажемо, що робили — покажемо!», розігрує свою дію без слів. Завдання глядачів — здогадатися, де і що саме роблять гравці. Якщо відгадали дію, свою презентацію розпочинає наступна група. У цій грі можна влаштовувати й індивідуальні презентації.

9. Чарівний мікрофон

Для проведення цієї гри знадобиться мікрофон (іграшковий чи справжній) або предмет, який нагадує мікрофон за формою. Гравцям пропонують по черзі вийти на сцену й заспівати чи розказати вірш у чарівний мікрофон. Слід заздалегідь домовитися з глядачами про те, що артистів треба підтримувати гучними оплесками.

10. Телефон

Можна використати для гри надувний, пластмасовий чи справжній телефон. Запропонуйте малюкові взяти слухавку й поговорити з тим, хто зателефонував (роль того, хто телефонує, візьміть на себе). Під час розмови «по телефону» ви з дитиною можете перебувати в різних кімнатах, тоді вам доведеться говорити досить голосно, або стати одне до одного спиною.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: