Чи замислювалися ми коли-небудь над тим корисно плакати чи ні. Адже це природня реакція на сильні емоції. Часто плач можуть уважати як слабкість характеру людину або її незрілість. Але плач є природним захистом організму, що до того ж допомагає знизити відчуття болю або зменшити негативні емоції.

Можна помітити, що до прояву своїх «емоцій» більше схильні діти й жінки. Це пов’язано з їхньою чутливістю й вразливістю. Для зовсім маленьких дітей — це своєрідна необхідність. Коли вони плачуть, то дають зрозуміти дорослим, що відчувають дискомфорт (зазвичай голод, погане самопочуття тощо).

Коли дитина дорослішає під впливом соціуму, то вчиться контролювати свої емоції й бажання заплакати. Найбільша помилка батьків — карати дітей за сльози. Навіть якщо сльози спричинені істерикою, вона теж є чомусь причиною, отже, ваша дитина прагне вам щось сказати або вже випробовувала таку тактику, у такий спосіб прагне досягнути бажаного. Тоді бажано навчиться знаходити компроміси з дитиною й показати їй, що можна досягати бажаного в інші способи.

Ніхто не стверджує, що потрібно постійно плакати. Але якщо в цьому є потреба, то краще поплакати. Часто хлопчиків і дівчаток розділяють у цьому питанні, мовляв, «ти майбутній чоловік — чоловіки не плачуть». Але життя сама все відкоригує. Наприклад, дітям важливо пояснювати, що варто вчитися бути більш терплячим, говорити дитині: «який(а) ти в мене сильний(а) і гарний(а), що не плачеш від щеплення».

Дітям, як і дорослим важливо знати, що поруч є хтось, кому можна довірити свої почуття. Батьки — це наші вчителі. Вони завжди вчать нас бути сильними, але так само дуже важливо підтримати дитину й дати зрозуміти: «Якщо в тебе щось трапилося, ти завжди можеш до мене звернутися». Емоційний плач дає змогу бути собою, звільняючи від негативних емоцій, якщо він спричинений такими. Більшість психологів уважає, що плакати корисно для здоров’я.

Ідеться про накопичення емоцій, тобто природну реакцію організму, а не спричинену штучно. Учені довели, що із плачем з організму виходять шкідливі речовини. Також накопичені «гормони стресу» під час напруженої ситуації, нормалізуються в процесі плачу. Можна помітити, що зазвичай, після плачу через сильне напруження настає полегшення, але як виявилося воно не тільки психічне. Фізично наше тіло теж реагує на стрес, а коли крізь тіло проходить хвиля плачу, його напруженість розчиняється й напруження минає. Важливим є подих.

А. Лоуен писав: «Якщо ви схильні пригнічувати свої почуття, якщо ви не можете виплакатися, то, найімовірніше, у вас будуть порушення подиху. Якщо ви затримуєте в собі почуття, то й грудна клітка буде затримувати в собі повітря. І вона, імовірно, буде роздута. Жінки вільніші у вираженні почуттів, ніж чоловіки: плач приходить до них легше, зрештою їхній подих вільніший, у них рідше з’являються серцеві нездужання, тому вони живуть довше».

Дослідження, проведені психологами, доводять, що стримування емоцій шкодить здоров’ю, у першу чергу, психічному, але наша психіка безпосередньо пов’язана з тілом, тому так поширені психосоматичні захворювання. Негативні емоції, що накопичуються всередині нас, шкодять нашому здоров’ю.

Плач без причини, як правило, теж не означає щось гарне, можливо, є порушення психічного здоров’я. Американські психологи під час досліджень зробили висновки, що є люди, яким не бажано плакати. Це категорія людей з різними емоційними розладами й підвищеною тривожністю.

Тому нехай сльози будуть тільки від позитивних емоцій, а якщо і є потреба поплакати, то не соромитеся її, будьте здоровими!

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: