«Мамо, я тебе охороняю», — говорить трирічний малюк. На запитання: «Від кого?» — відповідає, що від страху. Дітям уже в такому ранньому віці відоме це відчуття. Можливо, конкретно чого вони бояться, вони не можуть визначити, але щось їх уже тривожить. Пройшовши наступний тест, ми зможемо визначити, що саме лякає малюка.

Наступна методика допоможе з’ясувати причини дитячих тривог. Знадобиться аркуш паперу для запису дитячих суджень. Запропонуйте дитині пограти в «Незакінчені речення». Необхідно називати перше, що спаде на думку. Читайте по черзі наступні речення, а малюк має закінчити їх (речення про садок не враховуйте, якщо він не відвідує заклад).

• Мій садочок…
• Мій друг…
• Якщо мене сварять, то я…
• Я люблю грати в…
• Мої сни…
• Я боюся…
• Найбільш я хочу…
• Моя мама і я…
• Не люблю згадувати…
• Не люблю, коли мене…
• Плачу, коли…
• Коли мене запитують…
• Мій тато і я…
• Коли дивлюся по телевізору щось жахливе…
• Коли я сам удома…
• Моя вихователька…
• Коли мама мене сварить…
• Найбільше люблю…
• Коли приходжу в садочок…
• Коли буває темно…
• Коли мій тато…
• Діти в садочку…
• Коли мене запитують вихователька…
• Коли моя мама…
• Коли всі сваряться…
• Коли я виходжу надвір…
• Я завжди хотів…
• Мене турбує…
• В мене є таємниця…
• Старші діти…

Усі записані вами речення поділіть на 6 груп:

1) Ставлення до батька — 13, 21.

2) Ставлення до матері — 8, 24.

3) Ставлення до себе — 3, 4, 7, 10, 12, 18, 27, 29.

4) Ставлення до однолітків — 2, 22, 26, 30.

5) Ставлення до дитячого садка — 1, 16, 19, 23.

6) Страхи і побоювання — 5, 6, 9, 11, 14, 15, 17, 20, 25, 28.

Визначте, у якій з груп максимальна кількість тривожних відповідей. Це і є причини всіх страхів і негативізму дитини. Їх доведеться усувати, можливо, навіть із допомогою психолога. Адже невиліковні страхи в подальшому можуть перерости у фобії, що породжує комплекси і заважає комфортному життю.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: