Довіра у взаєминах з дитиною — одна з найголовніших речей. Інколи із цим можуть виникнути деякі складнощі. Що робити, щоби дитина вам довіряла? Ось декілька порад.

Будьте на зв’язку.

Дуже важливо знаходити час на прості розмови з дитиною. Обговорюйте, що гарного трапилося за день, які складні завдання ви розв’язали. Будьте відкритими до розмови й готовими вислухати.

Виявляйте інтерес.

Коли дитина щось вам розповідає — будьте з нею на 100 %. Ваша увага в цей час має належати лише малечі. Проявляючи інтерес — ви підвищуєте самооцінку дитини.

Вибачайтеся, якщо помилилися.

Помиляються всі, важливо вміти помічати свої помилки та виправляти їх. Якщо ви відчуваєте, що були неправі, щиро перепросіть у дитини.

Приміть самостійність дитини.

Сепарація та вміння діяти самостійно зростає разом з віком дитини. Не бійтеся, що це поступова втрата зв’язку з нею. Навпаки, якщо ви будете приймати самостійність дитини, не заважати та не втручатися в природній процес сепарації, підтримувати та допомагати, — ваші стосунки лише зміцнішають.

Не критикуйте.

Якщо дитино щиро ділиться з вами своїми переживаннями чи враженнями — не знецінюйте й не критикуйте її. Стежте за власною реакцією та словами. Діти надзвичайно чутливі не лише до вербальних, але й до невербальних способів спілкування. Вони чудово розуміють, коли їх не сприймають серйозно.

Співчувайте.

Коли батьки щиро співчувають своїм дітям, допомагають їм упоратися зі складними емоціями — вони створюють умови для змінення довіри та прихильності.

Будьте чесними зі своїми дітьми.

Правильні слова на кшталт «Я тебе розумію», не зблизять вас з дитиною, якщо вони не йдуть від серця. Якщо ви не розумієте почуття дитини, не брешіть. Краще ведіть іншу лінію розмови. Говоріть про те, що чуєте та бачите: «Я бачу, як тобі погано», «Так, така ситуація досить неприємна для тебе» тощо.

Обіймайте дитину.

Без зайвих слів. Цього ніколи не буває забагато ♥

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: