У маленьких дітей частою є спільна риса — вони полюбляють поскиглити. Хоче переглянути ще один фільм, замість йти у ліжко? Ниє. Хоче лягти спати у пачці балерини? Ниє. Вже 10 хвилин намагається самостійно відчинити дверцята машини? Ниє. 

Та як діяти? Пропонуємо 7 простих прийомів, які допоможуть вам подолати дитяче ниття та самим не збожеволіти. 

Зупиніть усе на стадії зародження

Не чекайте, коли емоції дитини вийдуть з-під контролю. Важливо за можливості реагувати на потребу дитини одразу. Якщо ви бачите, що увага дитини прикута до вас, дайте їй знати, що ви її почули і незабаром приділите їй час.

Виховання після співчуття

Не починайте читати нотатки дитині, коли вона стає примхливою. Спочатку висловіть своє розуміння: «Так, я розумію чому ти засмучена, ти дуже хочеш саме цю іграшку і саме зараз. Але ми не можемо її зараз придбати. Додамо її до листа Святому Миколаєві?». 

Покажіть дитині зворотний бік ниття

Не передражнюйте дитину в момент її істерики. Проте коли ваші емоції під контролем, жартуючи продемонструйте їй, як примхи виглядають осторонь: «Нііі! Я не хочу сьогодні готувати вечерю». 

Схвалюйте зміни дитини

Часто батьки помічають лише негативні дії дитини, а коли ж вона починає змінювати свою поведінку, сприймають це за замовчуванням. Але це хибний шлях. Хваліть дитину, коли вони виправляється та інакше виражає свої бажання: «Дякую тобі, що ти зачекала. Я пишаюся тим, як ти навчилася спокійно говорити». 

Не ігноруйте 

Іноді все, що хочеться зробити в момент дитячих капризів, — затулити вуха та вдавати, що нічого не відбувається. Але краще у такій ситуації поговорити з дитиною, допомогти їй чітко й спокійно висловити свої бажання. Так вона швидше навчиться себе контролювати. 

Грайте

Знайдіть спосіб з елементами гри, що допоможе заспокоїти дитину під час канючення. Наприклад, тільки-но дитина починає нити, дайте їй склянку і скажіть: «Нумо швидко законсервуємо твою канючку, кинь її сюди і поверни свій голос». У цей момент дитина вже посміхається.

І звісно, приділяйте активний час дитині. Частіше спілкуйтеся, тоді у неї не виникне зайвого бажання вимагати уваги до себе шляхом капризів.