Частина 2

У перші частині ми дізналися про перші етапи сепарації: 1–3 років, 3 роки та 4–6 років. Рухаємося далі та розглянемо наступні кроки дитини до самостійності.

6-12 років

У шкільні роки дитина стає самостійнішою. Сепарація починає набирати оберти. Батькам необхідно переглянути межі дозволенного та рівень самостійності дитини. Можна радити, спрямовувати і рекомендувати, але у жодному разі не командуйте, не тисніть своїм авторитетом, досвідом і знаннями. Це може погіршити ваші стосунки із дитиною.

У цьому віці можна розширювати межі відповідальності за хатні обов’язки та визначити наслідки за недотримування умов. Так потроху дитина наближатиметься до дорослого життя. Повільно, але впевнено.

Підлітковий вік

Підлітки вважають себе вже цілком дорослими людьми, здатними самостійно розпоряджатися своїм життям. Якщо ж до цього часу батьки обмежували особистий простір, позбавляли можливості висловлювати власну думку та інтереси, контролювали на кожному кроці, то «важкий» період дійсно буде важким.

Тож починати думати про те, як мине підлітковий вік, потрібно із самого малечку. Тоді дитина поважатиме межі, не чинитиме бунт та опір, буде дослухатися до ваших порад.

Також не бійтеся давати волю самовираженню дитини. У підлітковому віці діти шукають себе, своє місце, своє призначення. Підтримуйте та повністю приймайте свою дитину у її рішеннях та починаннях. Головне — підтримувати спокій та дружню родинну атмосферу. І тоді жодний «важкий» період не страшний.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: