Які мовленнєві навички зазвичай має дитина у 2 роки? Яких типових помилок може припускатися? Що робити у разі підозри у затриманні мовлення?

Пригадаймо, який обсяг знань має здобути дитина до 2 років. Зазвичай вона вміє вимовляти більшість звуків рідної мови. Як прості — [а], [о], [у], [і], [и], [м], [п], [б], [к], [г], [н], [т], [д], так і складніші [д’], [т’], [н’], [л’], [с’], [ц’], [й], і навіть складні збіги приголосних льк, ськ, пк, цк. Проте більшість збігів приголосних заміщаються одним звуком.

У словах вона все ще може пропускати один-два склади.

Вона може будувати речення, що складаються з 3–4 слів, хоча припускається помилок у відмінках.

Вона знає, що таке множина (киця — киці), хоча кінцеве І часто перетворюється на И.

Вона знає приблизно 18–20 дієслів і вміє змінювати їх за особами: я сиджу, ти сидиш, він сидить тощо. Проте про себе вона все ще може говорити в третій особі, не використовуючи «я». Якщо ваша дитина — хлопчик і спілкується здебільшого з жінками, він може певний час говорити про себе в жіночому роді — «Олексій пішла», але через деякий час визначається зі зміною дієслова за родами.

У мовленні дитини починають з’являтися перші прикметники, але вона ще не уміє погоджувати їх з іменниками: «бо потяг», «ма киця». Вона використовує прості прислівники: ось, там, де, ще (сє), добре (добле) тощо.

Ідеться, звісно, про гіпотетичну «середню дитину».

Що робити, якщо розвиток мовлення відстає?

У разі підозри у затриманні в розвитку слід перш за все визначитися з ситуацією: «може, але не хоче» або «хоче, але не може». У першому випадку — не перейматися або спробувати сформувати потребу, в іншому — вдаватися до активних дій. Наприклад, пошукати яку-небудь групу для малят, не обов’язково спрямовану на розвиток мовлення, а просто, щоб серед дітей перебував і справою займався.

Затримання мовлення може бути пов’язаним з неврологічними порушеннями — наслідками погано вилікуваної пологової травми, тож перш за все варто визначитися з діагнозом. Невропатолог може призначити масаж, фізіотерапію, лікувальну фізкультуру і препарати, що поліпшують мозковий кровообіг. Вони відновлюють нормальний обмін речовин і кровопостачання мозку.

Але здебільшого невропатолог не виявляє у дитини серйозних патологічних змін і радить «більше розмовляти» із малюком. У такому випадку можна пошукати гарного логопеда. Зазвичай логопеди проводять регулярні заняття з дітьми від 5 років, оскільки до цього віку дитина неспроможна свідомо відпрацьовувати вимовляння, але можливі ігрові заняття. Або логопед складе для вас програму самостійних занять.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: