Трапляється, що дитина хворіє довго, тижнями — це може бути біль у животі, застуда, температура чи ще щось. Лікарі не можуть знайти органічних причин, ліки нібито зменшують симптоми, але хвороба повертається чи поступається місцем іншій. Тоді причину слід шукати у психологічній площині.

З початку ХІХ сторіччя психологи досліджували зв’язок емоцій та фізичного стану людини. У ХХ сторіччі стало остаточно зрозуміло, що емоції, які не перетворилися на дії, а були придушені, не зникають нікуди, а накопичуються в психіці.

Згадайте, що відбувається під час стресу: тіло напружується, підвищується тиск, змінюється секреторна функція кишкового тракту, тонус органів підвищується. При постійних негативних емоціях фізичне напруження також накопичується, тому «слабкі місця» організму не витримують. Такі хвороби, що виникають від невисловлених емоцій, називають психосоматичними.

Психосоматична хвороба може статися у будь-якому віці. Наприклад, якщо батьки сваряться, не слід уважати, що дитина мала та «ще нічого не розуміє». Може, й не розуміє — але відчуває злість, розпач, гнів і весь спектр емоцій. Проблеми здоров’я дитини можуть навіть закладатися до народження, починаючи від ембріональної стадії розвитку.

Найчастіші психосоматичні хвороби — це бронхіальна астма, нейродерміт, енурез, захворювання шлунково-кишкового тракту.

Виникнення хвороб провокують чотири основні емоції:

• тривога;
• пригніченість;
• гнів;
• вина.

З першими трьома пунктами більш-менш зрозуміло, натомість четвертий потребує пояснення. Справа в тому, що діти схильні почуватися винними у проблемах батьків. Наприклад, коли батьки сваряться, або в когось з них через проблеми на роботі бракує часу на хатні справи, сил на спілкування з дитиною — і вона почувається зайвою. Така вигадана вина є заважким тягарем для психіки.

Як виявити причину хвороби? Адже малюк зазвичай ще не може зрозуміти проблему, сформулювати та вимовити словами, він її лише відчуває та транслює. Психологи припускають, що дещо можна зрозуміти з того, який саме орган болить. Горло — не може висловитися, кашель — внутрішній протест, хоче щось сказати, але боїться; живіт — щось лякає тощо. Можливо, замість чергового походу до лікаря варто звернутися до сімейного психолога, або хоча б проаналізувати емоційний клімат у сім’ї.

Що робити: проблеми та альтернативи

1) Проблема: заборони. Проаналізуйте ваш стиль спілкування з дитиною. Якщо ви занадто часто кажете такі фрази як: «негайно заспокойся», «це все дурниці», «не бігай», «не галасуй», «гніватися не можна» чи схожі на них, можливо, проблема саме в цьому. Коли заборон стає забагато, а прояви емоцій протягом тривалого часу забороняються, засуджуються, психічна енергія накопичується, тоді внутрішнє напруження не знаходить виходу та трансформується у порушення.

Альтернатива. Відповідно, замість заборон слід знайти іншу тактику виховання. Коли дитина галасує, перемикати її увагу на щось цікаве, коли стрибає у взутті по ліжку — пояснювати, чому саме так краще не робити. Складніший шлях, але ж ви хочете дитині добра?

2) Проблема: проблеми батьків. Якщо у вас накопичилося чимало претензій до своєї другої половини, або ви хронічно роздратовані після трудового дня, ваші напруження та злість зчитується навіть невербально. Що вже говорити, коли роздратування проривається назовні.

Альтернатива. Якщо розв’язати питання, що турбують вас, хвороби дитини психосоматичної природи зникнуть самі по собі. Звісно, це може потребувати багато часу, сил, грошей, але хвороба — симптом того, що для налагодження ситуації потрібно використати всі наявні ресурси.

3) Проблема: замало уваги. Іноді хвороба з’являється від бажання привернути до себе увагу. Жодних дитячих вигадок: справжнісінька температура, виміряна під суворим наглядом. Організм сигналізує про брак уваги, визнання своєї важливості.

Альтернатива. Більше розмов з дитиною, обговорення її вражень та думок. Важливо щиро спілкуватися з дитиною.

4) Проблема: занадто багато опіки. Ви весь час кутаєте дитину, а вона застуджується, стежите, щоб вона не забруднилася, не порізалася, не забилася… А чи не забагато ви стежите за нею?

Альтернатива. Дайте дитині більше самостійності. Пропонуйте їй висловити свою думку, приймайте до уваги відповіді та пропозиції дитини.

5) Проблема: хворіє весь час у дитсадку чи школі. Причина на поверхні — дитині погано у цьому навчальному закладі.

Альтернатива. Спробуйте розпитати дитину про вихователів (вчителів), відносини з колективом. Можливо, дитина не може подружитися з дітьми, або вихователька занадто сувора, і з нею потрібно поспілкуватися про цю ситуацію.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: