Усі пам’ятають своє дитинство, коли здавалося, що батьки занадто суворі та часто забагато забороняють. Але ось ми вже і самі батьки, і також починаємо зловживати словом «ні». Насправді, всі заборони через страх — страх за свою дитину. Пропонуємо ознайомимося з поширеними некорисними моделями поведінки батьків.

Гіперопіка

Іноді тривога за благополуччя своєї дитини стає основою справжніх фобій. Страх зводить наші добрі наміри нанівець. Тривога переростає у тотальний контроль, бажання захистити — у надмірну опіку, нагляд — у стеження. Якщо ви не надавитиме своїй дитині свободи (у межах розумного, звісно!) то вона не зможе повноцінно розвиватися та ставати самостійною.

Постійні заборони

А ви хоч раз рахували, скільки разів на день говорите слово «ні» дитині? Якщо постійно забороняти, то одного разу дитина просто припинить запитувати. А навіщо, якщо відповідь і так зрозуміла. Під забороною мають бути речі та дії, що дійсно можуть нашкодити дитині або є небезпечними для життя. «Ні» — це швидше виняток, аніж  постійна фраза за замовчуванням.

Обмеження в усьому

Поняття обмежень насправді дуже широке. Якщо ви розв’язуєте конфлікти та проблеми дитини за неї, то теж її обмежуєте. Ви позбавляєте її змоги розвиватися та вчитися розв’язувати все негаразди самотужки. Краще, якщо ви будете час від часу нагадувати дитині: «Тобі під силу це зробити. Ти сам можеш це розв’язати значно краще!». Якщо ви бачите, як вашій маленькій дитині складно залізти на диван, бо він для неї ще завеликий, — не втручайтеся! Діти ніколи не здаються, тому у них завжди все обов’язково виходить.

Геть підозри!

«У кімнаті вже 5 хвилин тихо! Що він там робить?», «А що ти ховаєш у руці?», «А чому ти запізнився після школи?». Природним є те, що коли дитина дорослішає, у неї можуть з’являтися секрети. Але від вас залежить, буде дитина мовчати і ніколи нічого не розповідати або вдаватися до брехні, чи вона все ж таки щирою із вами. Не вимагайте давати відповідь на все. Дитина сама вам усе розповість, якщо знатиме, що якою б не була розповідь, ви приймете все спокійно та з розумінням.

Дотримання застарілих норм поведінки

У тому, що ми прагнемо передати своїм малюкам найкращі надбання культури поведінки людини — немає нічого поганого. Але згадайте, як часто вас зупиняли думки: «Чи не занадто я його балую?», «А може, я не так його виховую?», «Може, я не занадто сувора з ним?». Не бійтеся бути різною зі своїми дітьми. Іноді будьте суворим наставником та керівником, а іноді дайте вихід своїй внутрішній дитині та порозважайтеся разом!

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: