Типова ситуація для більшості батьків, коли дитина, щойно йде до дитсадка і починає майже щомісяця хворіти. Це так негативно впливає на психічне здоров’я мам! Вони скаржаться одна одній, що вже сил немає ходити до лікарів, брати собі лікарняні, і просто вже не розуміють, що коїться з їхньою дитиною і яка причина. Щоб допомогти таким батькам, існує термін «недитсадкова дитина», розроблені рекомендації щодо усунення симптомів цього діагнозу.

Як ще проявляється «недитсадковість»? Зазвичай звикли називати так дітей, які часто хворіють і не можуть відвідувати постійно дитячий садок. Можна було б припустити, що справа в поганому імунітеті. Та що дивує, мами «недитсадкових» дітей часто зазначають, що їхній малюк майже зовсім не хворів до трьох років або до відвідування садка. Причина цього діагнозу психологічна. Усім відомо, що будь-який стрес негативно впливає на імунну систему, і людина починає хворіти. Отже, дитина досі оговтується від стресу, пов’язаного зі зміною колективу. «Але ж минув майже рік. Мав би звикнути», — скажете ви. До колективу уже звик, але причиною стресу можуть бути різні дрібниці, на які дорослі або навіть інші діти, просто з інакшим темпераментом, не звернули б уваги. Наприклад, не сказавши дитині зранку, що ви її обов’язково заберете ввечері або просто, що ви її любите, у неї може з’явитися відчуття залишеної. І цей тривожний стан поступово позначається на  здоров’ї.

Хвороба як гарантія захищеності. Саме так відбувається в організмі «недитсадкової» дитини. Захворівши, дитина залишається вдома разом із мамою, не йде до дитсадка. Що може бути приємнішим для малюка, ніж мама, яка завжди поруч? У підсвідомості дитина асоціює хворобу з комфортними домашніми умовами. Організм звикає до такої системи. Щойно виникають найменші стресові ситуації в колективі, він «дає сигнал» захворіти, тобто пережити цю стресову ситуацію вдома, з мамою.

Дії мами у такому випадку? Правильно, одразу біжить до лікарів. А вони, щоб виглядати компетентними в очах розгубленої мами, призначають ліки, антибіотики. Звісно, яка жінка повірить лікареві, назве його кваліфікованим, якщо замість рецепту він випише певну дозу щоденної любові й уваги? Що в результаті постійного лікування ми отримуємо — дисбактеріоз, що знову ж таки призводить до хвороби. Утворюється замкнуте коло, що нам під силу розірвати.

Як запобігти «недитсадковості»? Ніхто з нас не застрахований від ролі таких батьків, адже перевірити, чи є ваша дитина «недитсадковою», неможливо заздалегідь. Можна лише припустити, що зазвичай так страждають діти, які надто прив’язані до своїх батьків, а особливо до мами. Тому слід із самого раннього віку привчати дитину до того, що мама може відлучатися, перебувати окремо від малюка. Залишайте дитину з бабусею, сестрою, татом на кілька годин.

Як лікувати «недитсадковість»? Існують чіткі рекомендації, як саме усунути цю проблему і допомогти дитячому організму адаптуватися в суспільстві. Основне, від чого слід відштовхуватися, стрес — головна причина хворобливості. Щоб скоротити ці ситуації, дійте за принципом поступовості.

Маючи намір записати дитину до дитсадка, сплануйте точну дату хоча б за два місяці. За цей термін розповідайте дитині у вигляді казки про дитсадок, про те, що там добре, багато дітей і що вашому малюкові теж необхідно буде його відвідувати.

Коли настав зазначений день, не хвилюйтеся і знову ж не поспішайте. Нехай перші дні дитина перебуватиме в садочку 2–3 години. І ви також перебувайте поряд. Це додасть упевненості дитині. Через деякий час спробуйте залишити дитину у групі з дітьми на 5–10 хвилин, але обов’язково повідомте про це свою дитину. За кілька днів почніть  залишати дитину в садочку спочатку на 2 години, потім до обіду, і так поступово малюк звикне залишатися в садочку на весь день. Така система допоможе дитині звикнути поступово до зміни обстановки й убезпечить від стресу. Важливо щоразу розповідати дитині, що ви обов’язково прийдете за нею ввечері. Можна також говорити про те, що ви робитимете вдень. Розкажіть, що ви працюватимете, щоб отримати зарплату і купити нові іграшки чи солодощі. Трирічна дитина вже здатна зрозуміти ваші пояснення.

Малюк усе одно відчуває тривогу, хоч і не значну. Щоб підбадьорити його, придумайте «охоронця». Нехай це буде невеличка іграшка. Скажіть, що вона охороняє дитину під час вашої відсутності.

Після того, як ви заберете дитину із садочка, знайдіть кілька хвилин для спілкування чи ігор разом, щоб малюк відчував, що ви за ним скучили.

«Недитсадковість» — «хвороба» перш за все психологічна, і «вилікувати» від неї можуть тільки батьки. На думку психологів, дитина, яка часто хворіє, потребує значно більше уваги. Якщо не дотримувати цього, то в дитини формується щось схоже на потребу захворіти заради того, щоб отримати увагу й опіку батьків.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: