Будь-які рішення батьки ухвалюють лише з благими намірами. Але існують форми виховання, що сприяють зниженню дитячої спроможності стати самостійними. Розгляньмо їх далі.

Детальніше

«Я хотіла бути другом своїй дитині, але чим дорослішою вона стає, тим менше дотримує меж дозволенного!» — це слова матусі, яка звернулася по допомогу до психолога. Що тут не так? Багато батьків називають себе «найкращими друзями своєї дитини». Але насправді — це не дієва форма стосунків із дитиною.

Детальніше

У всіх нас закладається певне уявлення про батьківство ще до появи першого малюка. Ми малюємо подумки ідеальну для себе картинку. А потім усе виявляється зовсім не так. Відчуваєш розчарування у собі, провину.

Детальніше

Людмила Петрановська, психологиня та педагогиня, у своїй лекції розповіла, як правильно сформувати межі дитини, як навчити її поважати їх та не вдаватися до конфронтації.

Детальніше

Родина — це маленька держава, кожна частинка якої відчуває навіть мікроколивання. Діти можуть не бачити й не чути про певні негаразди чи складнощі, проте завдяки гострій сенсорній системі вони все відчувають. Реакція на збудник може бути різною. Кожна з них сигналізує батькам: «Х’юстон, потрібно щось робити».

Детальніше

Найчастіші ситуації, з якими на практиці стикаються психологи, — знецінені відчуття. Коли хтось говорить, що йому погано/страшно/боляче, а у відповідь чує насмішку, що то ще «квіточки», та й узагалі, то він перебільшує. У дитинстві це відбувається просто, наче саме собою зрозуміле. Дитина однаково ще не усвідомлює, що для неї добре, що погане. Так і дорослішає, з думками, що всі її емоції — надумані, неважливі, непотрібні.

Детальніше