Навчіть дитину красиво говорити
Ви хочете бачити дитину у майбутньому успішною людиною, яка вміє товаришувати та легко розв’язувати проблеми? Щоб цього досягти, вона має вміти розмовляти красиво — чітко, переконливо, яскраво. І починати вчити дитину цього мистецтва необхідно з перших років життя!
Читання. Читати дитині можна практично від народження, а з перших місяців життя — необхідно. Хай дитина ще не розуміє змісту віршика чи оповідання, але підсвідомо засвоює особливості звучання, структуру мовлення. До того моменту, як дитина навчиться автоматично читати (зазвичай до 10–12 років), ви маєте розвивати її мовлення, читаючи вголос — наприклад, казки на ніч.
Розкутість і впевненість. Надмірна сором’язливість та знижена самооцінка несумісні з гарним мовленням. Бачили скутих дітей, які в присутності сторонніх бояться вимовити бодай слово, а коли вже говорять, то щось невиразне? Зазвичай це тому, що таких дітей постійно обсмикують: «Сиди тихо!», «Не сперечайся!» тощо.
Якщо ви замість обмеження активності дитини будете використовувати такі методи виховання, як обговорення, переведення уваги, хвалитимете не тільки за слухняність, але й за досягнення, дитина не боятиметься висловитися за потреби.
Почуття гумору. Складна, але необхідна умова. Для формування такої риси добирайте якісні комедії чи кумедні оповідання та обговорюйте їх з дитиною, це навчить її розуміти жарти.
Логіка. Логічність мовлення є обов’язковою: якщо ваш співрозмовник верзе нісенітниці на зразок «у городі бузина, в Києві дядько», навряд чи прагнутимете витрачати час на таку бесіду. Але як прищепити дитині логіку мовлення? Допоможуть ребуси та логічні вправи типу славнозвісної задачі про вовка, козу та капусту. Доберіть дитині задачі за віком та попрохайте її вголос розповідати свій хід думок.
Уміння говорити про все на світі. Таке уміння чудово тренує проста гра: кожен учасник по черзі задумує предмет та описує його літературною мовою, не називаючи прямо, а інші учасники мають вгадати предмет за описом.
Артистичність. Сила акторів у тому, що вони керують мімікою, жестами, майстерно змінюють інтонацію чи гучність голосу. Це можна тренувати спочатку на домашніх святах, потім на концертах чи ранках у дитсадку. Далі корисно записати дитину у театральний або танцювальний гурток – не тільки дівчинку, але й хлопчика!