Одні діти починають говорити майже щойно народившись. Звісно, спочатку це нерозбірливі звуки, потім — окремі склади, що поступово формуються в слова. Від інших же, як то кажуть, слова не почуєш.

Мовчать аж до двох років приблизно, а потім починають говорити слова, при цьому правильно їх промовляючи. Усе залежить від самої дитини. У першому випадку малюк поступово опановував мистецтво слова, у другому — також, але мовчки, уважно прислухаючись до звучання слів, тому у віці 2 років уже почав чітко промовляти слова.

А ще впливає оточення дитини, як з нею спілкувалися, чи постійно чи інколи, чи не спотворювали слова на дитячий манер та ін. Як сприяти розвитку мовлення у дитини і коли починати займатися з нею?

Спілкуємося із самого початку. Не з того, коли ви вперше побачили малюка, а ще раніше, коли дізналися про вагітність. А вже після народження продовжуйте. Ви можете заперечити, що дитина до 2–3 місяців нічим не цікавиться. Але якщо не пробуджувати цю цікавість, то її ніколи не буде.

Починайте зранку. Привітайтеся до малюка. Візьміть на руки і пройдіться квартирою. Розповідайте детально про все, що потрапляє на очі. Називайте колір предмета, його призначення. На вулиці так само. Дитина звикне до вашого голосу, а у віці 6 місяців уже чітко зможе показувати пальчиком на певний предмет. Це не шкідливо для малюка, якщо ви не будете нав’язувати.

Розвиваємо мовлення дворічного малюка. Ви здивуєтеся, але дворічна дитина здатна запам’ятати своє ім’я та прізвище, ім’я батьків та родичів, назви кольорів, рослин, тварин, транспорту та ще багато іншого. А ще вона вже може засвоїти узгодження часів і родів, вживати слова у правильній формі. Не вимагайте від дитини досконалого мовлення, але виправляйте помилки одразу.

Розмовляйте постійно. Говоріть з дитиною завжди і про будь-що. Малюк буде чути модель розмови і побудови речень та перейматиме ці риси собі. Придумуйте вправи скрізь, де це можливо. Гуляючи у парку, зверніть увагу дитини на якийсь предмет, запитайте, якого він кольору. Розглядаючи картинки, опишіть кожну з них до дрібниць, і не забудьте попросити малюка зробити те саме.

Пограйте у гру доповнення речення другорядними членами (тільки не пояснюйте ці терміни дитині). Наприклад, ви говорите: «Літак на небі. Що він робить?». Дитина скаже, що літає. Тоді доповніть: «Літак на небі літає. Який? Якого кольору?». Будь-яка відповідь дитини. Наприклад, білого. Наступне речення таке «Білий літак літає на небі. Швидко чи повільно?». Наступні слова очевидні. Гру можна розвивати далі.

Який він, мовленнєво розвинений малюк? Збагачуючи свій словниковий запас, дитина вчиться бути комунікабельною, не соромиться знайомитися з іншими дітьми, а ще зростає допитливою і вбачає у вас авторитет, адже малюкові здається, що ви маєте відповіді на всі питання.

Ви звісно ризикуєте, адже після досягнення дитиною періоду «чомучок», вона постійно ставитиме вам запитання, і повірте, будуть такі, що ви, дорослий, не зможете дати простої відповіді. Але ж ви не захочете втрачати свій авторитет всезнайки в очах дитини і змушені будете шукати відповідь в Інтернеті, тим самим підвищуючи свій рівень знань. А що поганого в самоосвіті? Тому ризикуйте!

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: