Бурхлива істерика дитини на очах інших людей — одне з неприємніших випробувань для батьків. Як протидіяти такій поведінці дитини?

Вкрай важлива навичка для мами чи тата — визначати момент, що передує істериці: дитина починає хмуритися, повторює своє бажання з посиленою афектацією. Ще хвилина, і вона впаде на підлогу та верещатиме, як порося, чи битиметься головою. У цей момент важливо не тиснути жорстко. Варіанти дії залежать  від віку.

Ø Якщо дитині 3 роки та менше, спробуйте відвернути її увагу раптовим: «Ой, птаха (метелик, літак)!». Обсяг активної уваги ще невеликий, і якщо ви якісно «заговорите зуби», матимете шанс на мир. Тільки не відволікайте увагу цукеркою, адже це сформує у дитини ланцюг «сльози-цукерка».

Ø Більш старша дитина потребує розмови за схемою «Співчуття і запрошення до обговорення». Приклад можливого діалогу, коли дитина вимагає купити шоколадку: «Хочу шоколадку, купи!» — «Ти хочеш шоколадку? Чому?» — «Вона смачна! Купи!». Зупиніться, зазирніть дитині в очі: «Ти хочеш смачного, я розумію. Але від шоколаду виникає карієс, і його дуже боляче лікувати, мені б цього не хотілося. Може, ти вибереш собі смачненький фрукт?». І, звісно, йти купувати фрукт, як обіцяли.

Якщо істерика все ж почалася, важливо зорієнтуватися: це тиск на батьків або справжнє емоційне виверження. Якщо дитина рюмсає без сліз і поглядає на вас — це шантаж, на який варто не звертати уваги. Відійдіть на кілька метрів, так, щоб залишатися у полі зору капризуна, і перечекайте.

Гірше, коли дитину справді захопили емоції. У такому випадку спершу заспокойтеся самі: зробіть десять глибоких вдихів. Потім сядьте поруч з дитиною, обійміть та знов-таки перечекайте. Найважче при цьому — не звертати уваги на сторонніх людей, які ще іноді лізуть з порадами чи непроханою «допомогою». Намагайтеся навіть не дивитися на них: відсутність контакту є найкращою протидією.

Профілактика дитячої істерики — кращий метод

На спокійну голову варто подумати, що спричинило істеричний припадок: зазвичай це не просто бажання іграшки та батьківське «ні». Якщо ви кудись ідете з дитиною, вона повинна виспатися, бути нагодованою, зручно одягнутою. Ще одна причина — спроба дитини привернути до себе увагу, якщо мати замість розмови з малюком надовго втупилася у телефон. Або батьки сваряться, тоді це вираження стресу дитини.

Часті напади можуть сигналізувати про неврологічні порушення (якщо такі причини, як сварки у родині, відсутні). Якщо істерика закінчується задишкою, блювотою, сильною млявістю, необхідно звернутися до невропатолога.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: