Перетнути невидиму межу турботи та гіперопіки над дитиною просто. Насправді ніхто жестами регулювальника не зможе вас скерувати: ось тут ліворуч, потім почекайте й рухайтеся далі. Дуже шкода, бо інколи хоча б червоного світла бракує. Натомість перетин межі загрожує майбутній самостійності дитини.

Але в цьому не має провини батьків. Як можна не відчувати гіпервідповідальності за маленьку людину, яка ще не знає цього світу? Ми турбуємося, нервуємося. Наше і без того напруження ще підкріплюють новини та розповіді знайомих про жахіття, що трапляються зовсім поруч.

Страх — одна з головних причин появи гіперопіки. Ми боїмося, що дитині буде боляче, вона засмутиться, її ображатимуть. Тому намагаємося згладити всі гострі кути. Чим насправді не робимо їй послугу. Інша причина появи гіперопіки — це брак часу у батьків. Сучасний ритм життя змушує нас робити все швидко. Інколи нам простіше зробити щось за дитину, аніж чекати хвилини, доки вона зможе впоратися самостійно.

Щоб дати дитині шанс вирости свідомою дорослою людиною, здатною до самостійних рішень, ми повинні спочатку попрацювати над собою.

Як допомогти дитині стати самостійною?

Зараз ми мали б вам запропонувати ТОП-5 найкращих способів. Але їх не існує, як і примарного регулювальника на шляху виховання. Бо все простіше, ніж ви гадаєте: щоб виховати дитину самостійною, дозвольте їй це. Нехай вона припускається помилок, 20 хвилин узуває кросівки, нехай у неї виходить і не виходить, нехай вона знову намагається. Долати труднощі, мати достатньо сили повторити спроби, формувати внутрішню мотивацію — це навчання самостійності.

Не опікайте дитину там, де в цьому немає необхідності. Допомагайте, якщо малюк просить про це. Але не втручайтеся та не нав’язуйте свого шляху для розвитку певної ситуації. Це потребує неабиякої мудрості та терпіння з вашої сторони. І ми впевнені, що у вас усе вийде.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: