Цілюща сила мистецтва — це науковий факт. Арт-терапія допомагає знайти приховані у підсвідомості проблеми, відтворити їх у символічному вигляді та переосмислити, позбутися нервового напруження. Особливо актуальна арт-терапія для дітей, адже вони зазвичай ще не вміють формулювати та висловлювати свої почуття, або соромляться розповісти, що з ними відбувається. На щастя, для арт-терапії не обов’язково кудись йти, багато вправ можна виконувати просто вдома!

Арт-терапія дає змогу:

  •        знайти психологічні проблеми;
  •        виявити непрожиті почуття та вивільнити їх;
  •        в екологічній формі висловити агресію та інший негатив;
  •        упоратися з тривожністю, страхами;
  •        відпрацювати нові моделі поведінки, комунікації з людьми;
  •        навчитися краще розуміти свій стан;
  •        врешті-решт, отримати задоволення!

Зауважте, що арт-терапія — це не навчання мистецтва, хоча й може підштовхнути до нього. Тут немає критеріїв оцінювання роботи. Вони і у «великому» мистецтві не дуже окреслені, а у арт-терапії взагалі не повинні використовуватися.

Музикотерапія

Як зрозуміло з назви,— це терапія за допомогою музики. Вона може бути пасивною (просте прослуховування) та активною. Дітям, звісно, більше подобається активна: спів, танці.

Загалом музика регулює емоційний стан, настрій, сприяє активізації та формує відчуття прекрасного.

Танці та будь-які вільні рухи під музику використовує тілесно-орієнтована терапія. Її засновник В. Райх довів, що страх, гнів та інші негативні емоції, що не отримали виходу, накопичуються в психіці та утворюють м’язові затиски. Танок дає змогу виплеснути емоції, позбутися скутості.

Ізотерапія

Найпоширеніший вид арт-терапії, коли переживання відтворюють через візуальні образи. Найпростіше — малювання, також сюди належать ліплення з різних матеріалів, розпис тощо.

Прості вправи для виконання вдома:

  •        Хаотичні лінії. Усе, що потрібно,— просто покалякати кольоровими олівцями по аркушу. Дитина позбудиться напруження, виплесне агресію чи гнів, а батьки за кольоровою гамою зможуть проаналізувати настрій.
  •        Кольори емоцій. Пригадайте з дитиною 6 позитивних емоцій та 6 негативних (радість, спокій, страх, гнів тощо). Упевніться, що дитина правильно розуміє значення слів. Потім запропонуйте їй намалювати для кожної емоції окремий круг, проаналізуйте колір та розмір фігур. Це допоможе зрозуміти емоційний стан та напрям подальших зусиль.
  •        Схема тіла. Прийом добре працює у разі проблем зі сприйняттям власного тіла та навіть у легких психосоматичних випадках. Запропонуйте дитині схематично намалювати її тіло та розфарбувати його частини у різні кольори. Після обговоріть вибір кольорів. Наприкінці важливо намалювати другу схему з назвою «Яким я хочу бути», щоб запрограмувати підсвідомість на позитивний розвиток.
  •        Малювання пальцями. Для цього навіть є особливі фарби. Така вправа позбавляє скутості, розвиває безпосередність.

Ігротерапія

Ще один потужний різновид арт-терапії. Театральна гра вдома, звісно, дуже обмежена кількістю «акторів», тому доцільніше вдатися до її підвиду — лялькотерапії.

За допомогою ляльок можна програвати безліч життєвих ситуацій, і ви обов’язково здивуєтеся сценаріям, що запропонує ваша дитина! Мимохідь зауважимо, що сучасні психологи радять придбати дві-три ляльки й хлопцям, для моделювання сімейних ситуацій. За відсутності можна використати фігурки звірів, солдатиків, супергероїв.

На ляльках дитина відпрацьовує комунікативні та соціальні навички, знаходить у грі розв’язання внутрішніх конфліктів. Спостерігаючи за грою, ви краще зрозумієте світосприйняття вашої дитини. Підказуйте за необхідності сюжети: лялька захворіла, або у неї день народження.

Типи ляльок:

  •        Пальчикові та ляльки-рукавички. Гарний вибір для дошкільного віку. Таких ляльок можна зшити разом з дитиною — це також буде частиною арт-терапії: вибір кольору та фактури тканини, створення образу.
  •        Маріонетки. Цікаві завдяки управлінню на нитках, що давно стало у культурі символічним.
  •        Бебі-ляльки. Найкраще стануть у пригоді для відпрацювання гендерних ролей, сімейних проблем. Наприклад, на них зручно готувати старшу дитину до появи молодшого братика або сестри.

Казкотерапія

Ця методика виокремилася з бібліотерапії, тобто корекції психічного стану за допомогою спеціально дібраних творів. Ви разом з дитиною вигадуєте казку, сюжет якої розгортається навколо проблеми: наприклад, малюк боїться залишатися у темряві. На прикладі казкових героїв можна обговорити різні варіанти дій, і таким чином скоригувати сценарій поведінки самої дитини.

Казкотерапія корисна, коли вам відома проблема, що необхідно розв’язати. Ця методика інформаційно збагачує дитину, розширює її кругозір.

Після створення «правильного», позитивного сценарію казку можна записати, красиво проілюструвати, художньо оформити разом із малюком.