«Моя дитина має надмірну вагу, і мій обов’язок — сказати їй про це», розмірковує тато чи мама. Новина в тому, що говорити дитині про це не потрібно! Неважливо, хлопець це чи дівчина, і скільки саме цих «зайвих» кілограмів, не слід говорити дитині про них. Усе просто: вона й так знає. «І що тепер? — обурюються батьки.— Нам мовчати та радіти? Маємо щось вдіяти!». Поговоримо і про те, як діяти, і що казати, щоб не завдати психологічної травми.

Отже, повідомляти дитині про надмірність ваги марно: їй про це безжально повідомляють однокласники та приятелі надворі, а фільми та численна реклама навколо задають стандарти. Під цим пресом ніхто так жорстко не засуджує власне тіло, як сама дитина (особливо у підлітковому віці!).

Дитина не впорається з тим, що не під силу дорослому

Тепер з’ясуємо, чому говорити з дитиною про необхідність схуднути, намагатися посадити її на дієту — безумовно шкідливо. Дослідження дієтологів свідчать: фіксація думок на вазі зовсім не допомагає схуднути. Навпаки, зазвичай вона призводить до підвищення ваги і розладів харчової поведінки. Лише 5 % людей, які зменшили вагу за допомогою дієти, здатні утримати результат у довгостроковій перспективі. Вимагати від дитини того, що не вдається 95 % дорослих — безглуздість.

Чи справді вага надлишкова?

Доктор Каусман, член Австралійської спільноти психологічної медицини, зазначає, що не можна робити висновок про стан здоров’я лише на основі зовнішнього вигляду та ваги. Наприклад, дівчата повинні мати певний відсоток жирової тканини для нормального статевого дозрівання. Організм зазвичай прекрасно регулює цей процес, тому дівчатка, які здаються гладенькими, до повноліття худнуть доволі швидко без будь-яких зусиль. Тож боротися із «запасами» організму дитини взагалі шкідливо.

Якщо дитина не скаржиться на здоров’я, у неї немає задишки, а планові медичні огляди не виявляють проблем, то ймовірно, що вага не надлишкова. Не варто тероризувати дитяче тіло та психіку. Але впоратися з власною батьківською тривогою не так-то просто, тим паче, що ми знаємо про віддалені наслідки поїдання майонезу та шоколадних цукерок. Що робити?

Що корисного можуть зробити батьки?

1.     Створити здорове середовище. Дитина дорослішає і ліпить свою особистість з того матеріалу, що її оточує. Це здебільшого сімейне середовище; наскільки воно здорове, залежить від вас. Якщо вдома завжди є майонез, і ніхто у сім’ї не займається спортом, то безглуздо розмовляти про вагу.
2.     Налагодити контакт з дитиною. Якщо вам не подобається, що дитина захопилася макаронами та ігнорує овочі, звісно, нерозумно мовчати і удавати, що все гаразд. Але повчання та попередження марні за відсутності контакту між вами та дитиною, і тим паче якщо віднімати у неї їжу. Як налагодити контакт? Уявіть, що ви хочете подружитися з колегою на роботі. Що ви робитимете? Запрошуватимете на цікаві обом вам заходи, шукатимете теми для спільного обговорення — все, що роблять люди для зближення. Те ж саме слід робити для зближення з дитиною. Без цього не тільки бесіди про харчування, але й жодні виховні заходи неможливі.
3.     Спрямувати інтереси дитини у корисному напрямі. Це необхідно, щоб змістити акцент з їжі як головного задоволення. Задовольняти мають справи, хобі, досягнення у гуртках. Зверніть увагу: потрібно не зацікавити тим, чим дитина раніше не займалася, а розвинути те, що є. Якщо здається, що дитина не цікавиться нічим — це ознака відсутності контакту. Інтереси є, але приховані від батьків; налагодіть спочатку контакт.
4.     Організувати спілкування з цікавими людьми. Діти старшого віку, а особливо підлітки обожнюють дружити з дорослими. Яскрава, харизматична особистість може чудово вплинути на вашу дитину, на її стиль життя. І ваше батьківське завдання: знайти її. Друзі тата. Подруги мами. Якщо у вас зараз немає яскравих друзів, подбайте про те, щоб знайти їх, адже вам це теж буде корисно.
5.     Забезпечити безумовну любов та підтримку. Вимоги на зразок «Тобі варто схуднути» дитина сприймає як заяви: «Ти недостатньо хороша(-ий) для нас, ми любитимемо тебе лише тоді, якщо схуднеш». Але дитині життєво важливо почуватися у сім’ї своєю, улюбленою, бажаною, бо сім’я є її єдиною можливістю у цьому світі.
6.     Інший момент — це закладення взаємин з протилежною статтю; дуже багато в цьому залежить від стосунки батька та доньки, матері та сина. І батько, який вимагає від доньки схуднути, закладає їй дуже шкідливу ідею, що любові варті тільки худі люди. Але особисте щастя від ваги не залежить! Воно залежить від здатності любити себе, милуватися собою. Любіть дитину і не засуджуйте її тіло, лише так ви принесете їй реальну користь!

Короткий висновок: змінюйте не вагу; змінюйте звички у сім’ї, спілкуйтеся, збагачуйте життя цікавими активностями, і тоді без тяжких дієт життя зміниться на краще!