Малюк розповідає, ніби зламав дорогу річ, або побився у дитсадку, чи ще про якесь неподобство — хоча насправді не скоював нічого подібного? Здавалося б, навіщо виставляти себе гіршим, ніж є насправді! У такої нераціональної на погляд дорослого поведінки може бути декілька причин, і кожна є сигналом для батьків про приховані проблеми.

Для прикладу розгляньмо кілька випадків з практики дитячого психолога.

Невпевнений силач

Олексій відвідує дитячий садок. Увечері він розповідає мамі, як побив того чи іншого хлопця, як ламав іграшки. Стривожена матуся звернулася до виховательки, але та спростувала ці розповіді та зауважила, що Олексій — тихий та сором’язливий, і радше його можуть образити.

Причина: невпевненість малюка у собі. Він не може триматися «на рівних» з лідерами дитячої групи, захиститися, тому намагається самоствердитися хоча б в уяві. Для цього він приписує собі події, від яких постраждав, та запевняє інших, що теж так може.

Що робити: батькам необхідно підвищити самооцінку малюка. Для цього необхідно звернути його увагу на досягнення: можливо, він найкраще малює, рахує. Також варто поліпшити його навички спілкування — для цього можна гуляти на майданчиках з незнайомими дітьми і вчитися налагоджувати стосунки.

Занадто дорослий

Микола у дитсадку вихвалявся, що за святковим столом п’є алкоголь разом з дорослими, і вже навіть курить. Шокована вихователька переговорила з батьками хлопця, і ті запевнили, що це лише вигадки. Чому ж Миколі знадобилося створювати такий імідж поміж однолітків?

Причина: бажання виглядати дорослим. У дошкільному віці діти швидко зростають, і подекуди заклопотані батьки не встигають за цим процесом, зазвичай ставляться до дитини як до безпорадної крихітки. Але, на жаль, у прагненні виглядати старшим малюк копіює ті прикмети «дорослості», що бачить навколо себе.

Що робити: по-перше, необхідно залучати дитину до виконання невеликих хатніх справ. Хай відчуває своє дорослішання насправді, а не подумки. І, по-друге, батькам Миколи варто терміново замислитися, який приклад вони подають малюкові. Зараз алкоголь та сигарети лише уявні, але у підлітковому віці стануть цілком справжніми. Дітей виховують не слова, а власний приклад!

Захисник

Оленка має старшу сестру-підлітка. Сестра не любить хатню роботу, розкидає речі, батьки за це постійно її сварять у присутності молодшої доньки. Тому Оленка почала брати провину на себе — наприклад, запевняє, що це вона розкидала одяг.

Причина: Оленка боїться подібних сварок, тому захищає улюблену сестру, щоб зменшити напруження у сім’ї. Адже малят зазвичай сварять менше.

Що робити: батькам слід припинити сварити старшу сестру принаймні у присутності молодшої. А краще взагалі придумати інший спосіб залучення дітей до хатніх справ, адже наявний вочевидь не працює.

Цап-відбувайло

Випадок начебто схожий на попередній, але більш тяжкий. Подруга Маринки краде її гроші, одного разу навіть забрала телефон — повернули батьки подруги. Але Маринка попри такі нетовариські дії завжди захищає цю подругу, перебирає на себе вину за її витівки, захищає. Батьки розгублені та не розуміють, як припинити цю нездорову «дружбу».

Причина: знову-таки невпевненість. Маринка прагне сподобатися сильній особистості поруч, і заради цього підставляє себе. Можливо також, що «подруга» їй погрожує, а дитина не розуміє, як правильно дати відсіч, боїться стати ябедою.

Що робити: ознайомитися з поняттям «кордони особистості» та пояснити це дитині. Як і кордони держави, їх слід захищати від зазіхань. Також знадобиться все, що підвищує впевненість у собі, наприклад, гурток чи секція для прояву дитячих талантів.

Увага за будь-яку ціну

Данилко підбігає до тата і шокує заявою: «Я зламав твій дорогий планшет!». Але швидко з’ясовується, що це «жарти». Іншого разу хлопчик каже матері, що розбив її чашку, і знов виявляється, що це неправда.

Причина: батьки занадто заклопотані, а малюкові бракує уваги. Але Данилко помітив, що дорослі швидко реагують на негаразди, витівки чи інші проблеми. Розбивати планшет насправді небезпечно, за це буде покарання, а так — і увагу привернув, і безпечно.

Що робити: збільшити спілкування з дитиною! Бодай півгодини перед сном щодня вже мають поліпшити ситуацію. Врешті-решт, можна відкласти хатні справи: щастя дитини однозначно важливіше за миття тарілок.

Сварити чи карати за подібну «брехню» немає сенсу, проблеми це не розв’яже. До того ж, діти можуть  плутати уявні та справжні події, тому важливіше зрозуміти мотиви такої поведінки. А вони, на думку психологів, завжди виникають від незадоволених потреб та нереалізованих бажань.

Головне, що потрібно робити батькам,— багато та якісно спілкуватися з дитиною, а також учити її бути сильною, упевненою у собі особистістю.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: