Як часто батьки чують від школярів молодших класів: «Мені скучно! Я щось занудьгував. Що мені зробити? Іграшки не хочу. Перегляньмо мультфільми, пограймо у комп’ютерну гру! Пішли до торгового центру, у парк чи в цирк!» І мамо чи тато дуже часто дослухаються до своїх «маленьких командирів» і біжать розважати малюка або саджають дитину за телевізор, комп’ютер, аби вона припинила скиглити. Це велика помилка!А чи знали ви, що нудьгування здатне допомогти дитині розвиватися? Отож, не забувайте, давати можливість малюкові інколи й понудьгувати!

Усе заради розваги дітей

Багато батьків ладні робити все можливе й неможливе, щоб виховання їхніх дітей було корисним і ті не встигали занудьгувати. Вони дізнаються інформацію з книг, із телебачення та інтернету, намагаючись усіляко розвивати малюка. Віддають дітей до спортивних секцій, на танці, у музикальні школи та інші різноманітні дитячі гуртки. А вдома зазвичай просто саджають дитину перед телевізором, щоб та не нудьгувала.

Але що станеться, якщо просто залишати дітей понудьгувати час від часу?

Як це позначиться на їхньому розвитку?

Чи корисно дітям переглядати телепередачі?

Над цими питаннями замислювалися багато науковців, досліджуючи вплив телебачення на дітей. У багатьох хлопців й дівчат, які брали участь у подібних дослідженнях, було виявлено, що телебачення дійсно зменшують дитячі творчі здібності.

Для порівняння: в одному із перших таких досліджень, науковці взяли дітей одного віку (6–8 років) із різних сімей і об’єднали їх у три групи. Деякі діти мали вдома чотири телевізійні канали, інші — були з одним каналом, третина взагалі не мала телевізора. Науковці під час дослідження спостерігали за дітьми, коли сім’ї отримали доступ до телебачення вперше і повторили дослідження знову два роки по тому. Діти без телебачення отримали значно більше балів на підготовлених тестах, ніж інші хлопчики та дівчатка. У перших були краще набуті навички мислення і фантастичної уяви. Так відбувалося до того моменту, поки вони також не отримали телевізор — тоді їхні навички знизилися до того рівня, що й в інших дітей.

Пригнічує ефект від перегляду телевізійних програм, що спричиняє занепокоєність, оскільки під час відео в уяві дитини постають інколи страшні картинки. Вона стає дратівливою або замикається у собі, можуть виникати жахи. До того ж зараз існує така кількість мультфільмів, що вкрай негативно впливають на ще не сформовану психіку дитини. Психологи радять: якщо ви дозволяєте синові чи доньці дивитися телевізор, обирайте якісний мультиплікаційний продукт, краще переглядати разом з дітьми, пояснювати кожну дію героїв на екрані. Або необхідно переглядати такі мультфільми, у яких усі дії героїв на екрані ретельно пояснює диктор за кадром. Сеанс перегляду радять дозувати від 10–15 хвилин. Такий підхід до мультфільмів не спричинить сильних негативних наслідків.

Нудьга як поштовх до розвитку дитячої творчості

Узагалі-то краще зменшити перегляд мультфільмів, а грання в комп’ютерні ігри звести до мінімуму. Які від цього будуть наслідки через 20 років? Учені лише прогнозують та прогнози ці не втішні. Замість перегляду мультфільмів, нехай просто понудьгує!

Деякі творчі люди часто згадують, наскільки нудьгування для них було важливим у дитинстві, наскільки воно важливе в їхній творчості на сьогодні. Одна з відомих письменниць, наприклад, згадувала у своїх інтерв’ю, як вона всі шкільні канікули дивилася з вікна на сільський пейзаж. Саме це стало поштовхом до освоєння нових сфер життя. Так, вона навчилася пекти пироги разом зі старенькою сусідкою. Нудьгування також стало поштовхом до написання щоденника. Саме йому актриса приписує заслуги за початок письменницької кар’єри.

Отож, можливо і ваша дитина нудьгуючи відкриє в собі якийсь талант. Подивіться на своїх дітей! Коли вони сумують, то починають думати, чим би себе зайняти. Активізується процес мислення. Допоможіть малюкові розвинути свої здібності, не змушуйте, а покладіть на помітне місце пластилін, фарби, олівці, кольоровий папір, клей. Здебільшого дитина почне творити. Похваліть малюка, навіть, якщо вийшло недуже гарно!

Час на себе, «маленького»

У гонитві за ще різноманітнішим, ще кращим розвитком свого малюка, батьки повністю заповнюють його особистий вільний час, позбавляючи дитину можливість на відпочинок, не кажучи вже про нудьгування. За допомогою спортивних, музичних та інших гуртків, безумовно, у дитини розвиваються фізичні, культурні, пізнавальні та соціальні навички в житті. Але не варто переобтяжувати дітей, їм також потрібен час для себе — щоб «відключитися» від зовнішнього світу, поринути у свій внутрішній світ, помріяти, по-дитячому «опрацювати» власні думки та знання, відкрити для себе особисті інтереси та уподобання. Дайте можливість дитині просто понудьгувати! Часто батьки настільки опікають синів і дочок своєю увагою та різностороннім розвитком, що деякі діти ніколи не стикалися з відчуттям нудьги. 

Дітям не потрібно мати особливий творчий талант або значний інтелектуальний багаж, щоб отримати користь від нудьгування. Можливість понудьгувати, «поблукати» час від часу в думках, відіграє важливу роль для психічного здоров’я і нормального функціонування мозку не лише дитини, але й дорослого.

Учені наголошують, якщо ми беремо участь у якомусь стриманому процесі (що не вимагає значної активності), «блукаючий розум» породжує творчі ідеї та розв’язання проблем, що виникають. У цілому, такий процес дуже добре впливає на дітей. Таким чином, це допомагає їм навчитися насолоджуватися процесом (чогось), радіти тут і зараз, а не зростати з очікуванням того, що вони повинні постійно діяти або лише розважатися.

Як позбавити дитину від нудьгування або перетворити його на користь?

Батьки часто почуваються винними, якщо діти скаржаться на нудьгу. Але, насправді, варто розглядати нудьгування як «можливість», а не «дефіцит емоцій». Швидше за все, у такий період діти потребують уваги дорослих навколо себе, які створюють для дитячих розваг все можливе. Діти завжди хочуть бачити дитячий безлад поряд із собою. Розкидані іграшки, олівці, книжки — це їхній казковий світ. Але дуже часто діти віддають перевагу не іграшкам, а предметам побуту, коробкам й баночкам.

Часто можна спостерігати, що малюк не цікавиться дорогим подарунком, а замість нього гратиме з коробкою від нього. Для дітей старшого віку збільшувальне скло, наприклад, кришки, кошики з вовни, дерев’яні палиці та подібне можуть зайняти на цілі години. Таким чином дитина нібито нудьгує, але з користю.

Щоб отримати максимальну користь від часу потенційного нудьгування і від життя в цілому, діти потребують уваги дорослих. Нудьгувати можна разом. Допитливість, наполегливість, грайливість, інтерес і довіра до світу батьки прищеплюють дітям у процесі виховання, даючи їм змогу досліджувати, створювати та розвивати винахідливість, спостереження і концентрацію уваги.

Нудьгування допомагає навчитися бути стриманими. Якщо щось не вдається з першого разу, у дитини виникає бажання спробувати ще раз. Стимулюючи розвиток таких здібностей, батьки навчать дітей цінностей, потрібних протягом усього життя.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: