Чи вмієте ви отримувати компліменти? А захоплюватися успіхами інших? Цінуєте ви свої досягнення та себе самих? Часто у дорослому віці ми стикаємося з людьми, які на всі ці запитання скажуть «ні». І все в тому, що ці люди недоотримали схвалення батьків, близьких, учителів й оточуючих. І якщо ще трішечки повернутися назад, то всі ці наслідки стають цілком очікуваними. І ось чому.

Нас із дитинства вчать «не висовуватись»

Бо «вище голови не стрибнеш», «ніхто не любить вискочок», і взагалі «мовчи, бо ти нічого не знаєш».  Звісно, дитина, яка чує такі слова, соромиться власних досягнень, не вбачає у них цінності. 

Негативні настанови стосовно фінансів

Не у грошах щастя. Багато грошей чесно не заробиш. Та інші схожі слова, які закладають у нашій підсвідомості страх успіху. 

Досягнення знецінюють

А це «щоб носа не задирав». Не дивно, що дитина сама починає знецінювати свої результати й себе саму. 

Тому вкрай важливо:

• хвалити дитину;
• визнавати й підтримувати її досягнення;
• дозволяти й вчити її хвалитися своїми успіхами.

Але робити це потрібно навчити правильно. Не брехати про свій успіх, а говорити лише про те, що дійсно стало приводом для гордості. Говорити лише про ті справи, які вже завершилися («Я переміг!», «Я зробив!», «Я навчився!»), а не хвалитися своїми планами. Не ображати й не знецінювати водночас оточуючих. Не порівнювати їх із собою.

Також важливо, щоб дитина хвалилася власними досягненнями, а не, наприклад, досягненнями батьків. Таке трапляється, коли дитина з більш забезпеченої родини вихваляється перед тими, чиї батьки мають менший прибуток. Але це вже про моральність та етику. 

А ви дозволяєте своїй дитині хвалитися? 

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: