«Піклування про дітей — справа жіноча». І якщо ви вважаєте, що така думка притаманна лише нам, — людям, які виросли у пострадянських країнах, то насправді ситуація схожа у більшості країн світу.

Ми прочитали історію Едвардса Клінта, який розповідає про те, що годі будувати пам’ятники чоловікам, які серед ночі прокидаються, аби заколисати дитину. 

Одного разу вранці, перед тим як вирушити на роботу, Едвардс буркнув дружині: «Взагалі-то, ти маєш завдячувати мені за те, що я прокидаюся вночі та заспокоюю дитину. Більшість чоловіків такого не роблять». На це він отримав відповідь: «Ти кажеш це так, ніби ти вище за все це. До речі, це і твоя дитина теж!». 

Щоб не розпалювати конфлікт, він мовчки зібрався і пішов. Дорогою на роботу, коли емоції вгамувалися, Едвардс вирішив проаналізувати свою поведінку та переглянути власне ставлення до піклування про дитину. Поступово він припинив брати за приклад досвід знайомих чоловіків. Майже 80 % з них не допомагають дружинам доглядати за дітьми. Так він дійшов до чіткої позиції: «Я батько, а не помічник». Усе. Хеппі енд.

Проте у багатьох родинах, татусі й досі вважають лицарським учинком, раз у декілька днів замінити дитині підгузок. Але ще й родичі та друзі підтримують таку тенденцію, вважаючи його вчинок просто таки геройським. «Диви який молодець, допомагає!» — кажуть вони, нібито справа стосується трирічного малюка, який насипав корм для кота повз миску. 

•  «Він іноді допомагає мені на вихідних»;
• «Але ж тато втомлюється на роботі»;
• «Щоб не заважати йому спати, ми з малюком спимо в іншій кімнаті».

Здається, що у родині є не лише одна маленька дитина, але й друга побільше. А мами хіба не втомлюються? Вони не хочуть відпочити? Не хочуть поспати? Не хочуть, щоб їм приготували вечерю і прибрали в оселі? 

Батьком чоловік стає не тоді, коли у нього у пориві великодушності просинаються певні бажання. Не тієї миті, коли малюк плаче, а він, поколисав його хвилинку, передає його дружині. І точно не тоді, коли йому так зручно. Бути батьком, як і бути мамою, — це річ цілодобова.

Може, годі нахвалювати татусів, які поводяться як татусі? Не існує жіночих чи чоловічих зобов’язань. Тільки хіба що грудне вигодовування. У всьому іншому, піклування та виховання дитини стосуються обох батьків.