Отримав срібну медаль на змаганнях, прийшов до батьків, щоб поділитися радістю, а вони чомусь не задоволені. Знайомо? І таке відбувається протягом життя. «Не погано, але ось наприклад у моєї колежанки син — бізнесмен, одружений і має двох дітей». Що ж, вітаємо, ваші батьки — нарциси.

«Чи не привід пишатися? От якби ти переміг у Чемпіонаті світу…»

Взаємини з людьми-нарцисами — це нескінченна тріада:

• ідеалізація;
• знецінення;
• відкидання.

І так по замкнутому колу. Дитину розхвалюють і задаровують, але при цьому чекають від неї значного більшого. Син може палко бажати стати видатним гравцем у футбол, а батьки ведуть його на заняття з фортепіано.  Що відчуває дитина? «Я не подобаюся батькам таким, який я є».

«Що ти таке вигадуєш?»

Таку форму емоційного насильства називають газлайтінг, тобто людина запевняє, що її неправильно зрозуміли. Нарцис може критикувати та висміювати почуття іншого, кажучи при цьому:

• «Ти все перебільшуєш»;
• «Такого не було»;
• «Не вигадуй».

Від цього дитина починає зневірюватися у собі, у неї знижується самооцінка. Коли дитина дорослішає, вона не спроможна налагоджувати нові стосунки, бо не довіряє своїм відчуттям і здатності правильно розуміти подію.

«Подумай про бабусю! Вона такого не витримає!»

Здорові взаємини дитини та батьків дають відчуття безпеки, а нездорові сповнені провокацій. Люди з нарцисизмом часто використовують схему трикутника, вплутуючи думку когось третього, сподіваючись втримати контроль. Усе це змушує дитину сумніватися у собі та своїх почуттях: «Що про це подумає батько?», «Твоя бабуся тобі руки би після цього не простягнула», «Тітка Маруся нажахана твоїм учинком!».

«Ти міг би зробити краще»

Нарцис постійно ховається за масками, через що дуже важко розгледіти, де він справжній. Дитина страждає від когнітивного дисонансу, у поганому ставленні найближчої людини звинувачує себе. Тим самим діти постійно намагатимутся підтягнутися до стандартів батьків.

Люди з нарцисизмом використовують різноманітні маніпуляції для досягнення своєї мети. Їхні діти є просто заручниками. Так, ці батьки можуть здаватися самовідданими, але насправді вони зовсім не виявляють співпереживання і співчування.  По суті, дитина є ще одним джерелом для живлення.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: