Балуємо дітей правильно
Єдині на світі створіння, родичі яких починають непокоїтися, коли їм занадто добре, — це діти. «Ось тобі таблиця множення. Від неї, на відміну від солодкої вати, нічого не злипниться». Перед очима завжди постають страшні кадри, що дитина так і проведе все життя із ігровою приставкою у руках, так і сидітиме за святковим столом із пальцем у носі і запитанням «Чому у пташки не ростуть зубки?».
Легко було балувати дітей у часи дефіциту: «Згущене молоко? Ура!». Тому бабусі й дідусі зовсім не розуміють, як молодик у колготках на виріст заявляє: «Не їстиму ці цукерки! Я їм тільки ті, на яких намальований ніндзя».
Як потішити дітей, які не хочуть їсти моркву, доки із неї не виліплять човника?
Улаштовуємо солодке життя!
Батьків постійно переслідує страх кондитерських: «Ось сьогодні я куплю йому булочку, а завтра — ожиріння і комплекси». Але так уважають не всі. Добра тітонька у маршрутці дає дитині вафельку, а зблідла матуся, яка до цього два тижні описувала вплив швидких вуглеводів, відбирає ніби готовий вибухнути смаколик: «Ні, дякую! Ми із собою зелену гречку прихопили».
Узагалі-то, балувати солодощами — собі дорожче. Торт — на день народження, морозиво — у вихідні. «Синку, календар бачиш? Сьогодні вихідний? Ні. Тому морозива не буде. З’їж яблучко».
Понеділок — цирк, а у вівторок — парк атракціонів
Занадто багато розваг знижують їхню цінність та змушують рости очікування. На першу річницю приходять акробати і 100 гостей, на другу — організовують виставу в міському парку і салют, а на п’ятий день народження дитина вже бачила все, тому нічого не хоче.
Нинішні батьки виглядають нерозумно, тому що швидше шукають розваги для себе маленького: «Машо, дивись, як класно! На цьому атракціоні машини їздять, як на змаганнях!» — «Але ж, тату, я хотіла ляльку, яка плаче і ходить у туалет».
Дослухайтеся до своєї дитини
Найголовніший спосіб балувати дитину — дослухатися до її бажань. Нехай діти ходять у костюмі єнота і танцюють нижній брейк. Трішки свободи — ось те, чого не могли собі дозволити попередні покоління. Наші діти мають право не хотіти йти у кіно й обирати колір шпалер у свою кімнату.
У будь-якому разі, якщо вибір неможливий, то чітко пояснюйте свою відмову. Звісно ж з урахуванням віку — від «Вибач, але тістечко побігло до лісу» до «Мені дуже шкода, але кредитна ставка зросла…».
ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: