Те, скільки ви заробляєте сьогодні, — результат виховання в дитинстві. Дайте можливість своїй дитині заробити в рази більше — займіться фінансовим вихованням змалечку! Психологи радять вже з 1,5-2-х років починати розмовляти з дітьми про гроші, щоб одного разу похід о супермаркету в 3-4 роки не перетворився на страшну істерику посеред магазину. До того ж, якщо ви навчите вашого сина чи доньку правильно ставитися до грошей, у більш старшому році дітям буде легше орієнтуватися в суспільстві, де всюди «циркулюють» гроші.

Що розповідати дитині, щоб сформувати у неї здорове ставлення до грошей?

У будь-якій родини, не залежно від матеріального стану, тема грошей не повинна бути забороненою. Змалечку розповідайте дитині про сімейний бюджет, заробіток та основні витрати. Необхідно пояснити, що одним з головніших є вміння заробляти гроші. «Майбутній бізнесмен» ще не до кінця розуміє, чому грошей у гаманці мами не безмірна кількість, а у житті майже за все доводиться сплачувати, водночас не все можна купити. Поступово все стане на свої місця. Дитина легше пристосовуватиметься до матеріального світу.

У магазині купити можна не все і це потрібно пояснити вашій дитині. Це дуже важливо, щоб у майбутньому у сина чи доньки не склалося враження, що купити можливо будь-що, зокрема дружбу, здоров’я та любов. Необхідно ставити подібні запитання та разом відповідати чи коригувати відповіді дитини.

– Що можна купити за гроші? (Цукерки, хліб, яблука, іграшки, щось велике (машину, будинок)
– Що не можна купити за гроші? (Здоров’я, дружбу, кохання, повагу)

Дитина починає фантазувати, звісно, інколи називає неправильні речі. Але такі розмови допомагають орієнтуватися потім не лише в грошах, але і в житті. Деякі батьки марно гадають, що син чи донька в 2–4 роки ще маленькі, щоб розмовляти з ними на такі теми. Дуже часто трапляється, що потім уже пізно. Тож не гайте часу!

Що категорично не можна робити під час спілкування з дитиною про гроші?

Якщо ви ховаєте від дитини гроші, обговорюєте матеріальні проблеми під амбарним залізним замком та боїтеся зізнатися й пояснити, наприклад, що грошей бракує, чи сім’я збирає на велику покупку, — це може у майбутньому мати погані наслідки для вашої дитини. Такі дії можуть спровокувати дитину дістати заборонене без дозволу, тобто спробувати вкрасти або отримати бажане за допомогою істерики. Тема грошей не повинна бути забороненою. Гроші лежать у спеціальному місці, дитина повинна знати про них (ну хоча б не про всі заначки), але без дозволу не лізти туди. Ось деякі вислови, що категорично заборонено говорити дитині:

– «Гроші — це погано, вони до добра не доведуть! Багаті люди всі жадібні та брехливі!» — не створюйте у дитини негативний образ про забезпечених людей. Так ви можете з малечку створити у неї нездорове ставлення про гроші, змусити заздрити забезпеченим і загалом страх перед грошима.

– «Гроші — це мета життя! За гроші можна все купити! У кого не має грошей — той ніхто!» — подібні вислови навпаки спричиняють у дитини нездорову цікавість до грошей, безмежне бажання накопичувати їх, жадібність змалечку. Якщо дитина зростає в малозабезпеченій сім’ї, постійно чує такі вислови, вона почуватиметься неповноцінною, ні на що не здатною. «Якщо в нашій родині мало грошей, отже, я нічого не зможу досягти, не варто й намагатися!» — це думки дитини в майбутньому.

– «У нас бракує грошей! Я ж не батько-міліонер!». Дуже часто на прохання дитини: «купи», батьки відмовляють простою фразою: «У мене не має грошей!», нічого не пояснюючи. Таким чином батьки себе програмують на те, що грошей у них не має і ніколи не буде, і привчають дитину до цього. Пояснюйте дитині, чому в певний час грошей не так багато і на що ви їх витрачаєте.

– «Гроші — це пил! Вони нічого не означають, як прийшли так і пішли!» —- такі фрази формують у дитини уявлення, що гроші самі по собі нічого не варті, що їх можна витрачати, як заманеться. Таким чином, жодної поваги до грошей у дитини не буде, як до зароблених батьками, так і до особистих кишенькових. Такі діти часто виростають марнотратами, не здатні накопичувати та розподіляти правильно гроші.

Формуйте у дітей змалечку адекватне уявлення про гроші. Не удавайтеся до крайнощів: «Грошей не має і взагалі вони погані!», «Гроші — це головне у житті!» чи «Гроші нічого не означають!» Розповідайте про грошові кошти, як і про інші явлення в світі, поясніть що не гроші погані чи гарні, а те, як ними розпорядитися, що вони мають певну цінність, і кожну гривню заробляють за певний проміжок часу. Порахуйте приблизно, скільки вам необхідно працювати, щоб купити якусь велику іграшку чи телефон. Розкажіть, що заробітки в кожній сфері різняться, що від того, яка в тебе буде професія також залежить заробіток. А для цього потрібно спочатку гарно навчатися!

Порада. Давайте можливість синові чи доньці у 2–4 роки гратися з іграшковими грошима, накопичувати в скарбничку справжні копійки (під наглядом батьків, щоб у рота не потрапили залізні монети). Таким чином ваша дитина швидше навчиться рахувати, та стане вам у поміч, зможе самостійно сходити до магазину.

Після вивчення та взаємодії з іграшковими грішми можна переходити до справжніх. Одним із головних інструментів навчання дітей фінансової грамоти є кишенькові гроші. Для того щоб уникнути неправильного поводження з грошима, слід поступово вводити їх в повсякденне життя дитини, таким чином привчаючи її до відповідальності.

Кишенькові гроші у 2–4 роки?

Батьківське рішення виділяти дітям кишенькові гроші усі діти сприймають позитивно. Діти відчувають, що до них починають ставитися, як до дорослих. А кожна дитина мріє стати дорослою. Отже, мами та тато часто ставлять запитання, чи не рано видавати кишенькові в 2–4 роки.

Зазвичай регулярно фіксовану суму кишенькових психологи радять видавати в 7–8 років. А до п’яти років починають знайомити з особистими грішми та розповідати, як узагалі з ними поводитися. До того ж, якщо дітей у сім’ї двоє — одному вже виповнилося сім і йому почали видавати кишенькові, то молодшому у 2–3 роки доведеться давати особисті кошти. А як же? Забули про найменшого? У братика є гаманець чи скарбничка, а у мене немає? У кого двоє дітей, той розуміє про що йдеться…

Отже, як ознайомити дволіток з кишеньковими коштами?

– Почніть зі скарбнички, оберіть краще прозору та з кришкою, щоб дитина могла спостерігати, як поступово накопичуються її копійки. Таким чином, вона може рахувати їх, витягувати та знову складати назад. (Звісно не заполишайте дитину саму з копійками.) Зовсім маленьким вибирайте залізну скарбничку, щоб назад не можна було витягти копійки, так вона вам ще слугуватиме дзвінкою іграшкою.

– Розгляньте разом купюри, розкажіть, хто та що на них намальовані. Можливо, дитина зацікавиться якимось «героєм» на банкнотах більше, розкажіть історію про нього.

– Розкажіть, як друкують паперові гроші, як виготовляють копійки. (Можна показати відео та книжки на цю тему.)

– Розкажіть про те, як і де люди працюють, щоб заробити гроші. Повідомте, де працюють рідні та друзі, яку приблизно заробітну плату вони отримують.

– Спробуйте разом намалювати гроші. Діти гарно запам’ятовують ілюстровану інформацію.

– Розкажіть про сімейний бюджет (це з 3,5–4 років), про обов’язкові та бажані витрати. Ця сума знадобиться на комунальні платежі, ця — на продукти, ця — на оплату дитячого садка, а ця — на улюблений гурток дитини. Таким чином, ви й себе привчите до фінансової дисципліни та дитину навчатиме, що гроші не падають з неба, мають звичку закінчуватися, їх слід розподіляти, можна накопичувати та економити.

Гроші в житті маленької людини повинні бути, а батьки мають навчити правильно з ними поводитися. Інакше потім у дорослому житті буде, як у тому прислів’ї: «Бідна душа без гроша!» Усе на вітер спускатиме, чи накопичуватиме з жадібністю, ніколи не стане забезпеченою, успішною та щасливою людиною. У руках батьків — щасливе майбутнє їх дитини! А знання про гроші — це необхідна складова у вихованні повноцінної особистості. Частіше розмовляйте з дітьми про гроші!