Півсторіччя тому головним завданням батьків було нагодувати дітей та забезпечити їм дах над головою. Сьогодні перелік значно розширився. Але це не тільки численні розвивальні заняття, що навіть не головне. Щоб виростити щасливу людину у ХХІ столітті, потрібно дотримувати нескладних, але дуже важливих умов.

Будьте цікавою особистістю

Щойно людина зупиняється у розвитку, вона припиняє бути цікавою, передусім для найближчого оточення. Учитися, набувати корисних навичок постійно щось відкривати та дізнаватися — ось та причина, через яку до вас будуть тягнутися.

Особливо важливо залишатися авторитетною особистістю для дитини у підлітковий період, коли вона відокремлюється, дивиться на все критично. Авторитет здобувають не покараннями чи повчаннями, а довірливими розмовами. Без цього усі вимоги та погрози безрезультатні.

Станьте джерелом інформації

Нині достатньо кількох кліків — й інформація подається на екрані пристрою, як на блюдечку. Та дитина не розуміє, що спиратися на неї цілком не можна, що це — вигаданий світ.

Тому батьки мають стати для дітей джерелом справжньої інформації. Побачити звірів не на екрані, а поїхати сім’єю до зоопарку. Зробити прикраси для дому власноруч. Переміщення, рух у справжній реальності породжує зацікавленість. Так ви уникнете проблеми, коли дитина не може швидко отримати бажане і через це облишає справи, не вміє взаємодіяти зі світом.

Розвивайте емоційний інтелект дитини

Ми вже багато писали про те, як важливо змалечку вчити дитину промовляти свої почуття: «Мені сумно», «Я такий щасливий», «Мені неприємно» тощо. Важливо дати малюкові відчуття, що висловлюватися — безпечно.

Для розвитку емоційного інтелекту потрібна активна участь. Недостатньо просто ввімкнути дитині мультик: необхідно переглянути його разом, обговорити вчинки персонажів, поділитися своїми відчуттями.

Потрібно припинити жити лише за принципом безпеки тіла, забуваючи про почуття. Настанова «ситий означає, щасливий» безнадійно застаріла. Ситуація, коли дитина нічим не цікавиться, не розуміє, хто вона й чого прагне у житті, походить саме від того, що батьки не дослухалися до її думок та потреб, забороняли ухвалювати рішення та висловлювати почуття.

Не замінюйте духовне матеріальним

Чимало батьків, які багато працюють та мало часу проводять з дитиною, намагаються компенсувати дефіцит уваги подарунками. Іграшки, модні кросівки, гаджети… Не робіть так! Бо дитина стає розпещеною, примхливою та при цьому залишається нещасною попри будь-які покупки.

Любов, увага, турбота — нематеріальні речі, тому виражати їх слід тільки через час, проведений разом. Не обов’язково навіть, щоб цього часу було багато, нехай це буде година на день, але насичена діалогами та позитивними емоціями.

Слухайте дитину правильно

Ми вже писали про те, як важливо оцінювати не саму дитину, а її вчинки. Не клеїти ярлики на зразок «нечупара», «ледар» (і навіть «біднесенький» чи «геній»), а казати «цей учинок негарний». Висловлюватися «я-повідомленнями»: «Я дуже засмучена, що ти кажеш такі слова».

Для гармонійного спілкування дитина повинна бути впевненою, що батьки її вислухають. І цю можливість їй слід надати; навіть якщо у сім’ї багато дітей, нехай у кожного буде бодай одна година на тиждень, але така, в яку увага мами (тата) буде цілком належати дитині.

І ще декілька порад. Не можна розмовляти з дитиною паралельно з виконанням хатніх справ (готування їжі, прибирання тощо), переглядом новин чи соцмереж. Це сприймається як відгородження від переживань дитини. Також не слід під час розмови нависати над дитиною зверху, присядьте до неї, встановіть довірливий зоровий контакт.

Дайте дитині насолодитися дитинством

Успіхи дітей батьки сприймають як продовження власних успіхів, і тому записують малятко на безліч розвивальних занять. Але у минулі століття таланти успішно розкривалися та реалізовувалися і без гуртків, тому нема сенсу перевантажувати дитину. У дошкільному віці дитина повинна мати 70 % вільного часу, і не випадково — формується уява, здатність до творчості, що потребує свободи.

Дозволяйте помилятися

Виконувати готові інструкції нецікаво. Будь-який учитель знає, що для кращого закріплення знань дитина повинна здобути їх сама. Але без помилок правильного рішення не ухвалиш. Тож навіщо сварити за те, що веде до знань та розвитку — за помилки?

Щаслива дитина не боїться невдач, тому й виконує справи з ентузіазмом та цікавістю, активно шукає способи та шляхи до мети, бо в неї нема страху, що батьки сваритимуть за помилку.

Любіть без умов

Як часто батьки маніпулюють любов’ю, кажуть дитині, щоб домогтися бажаної поведінки: «Я тебе такого не люблю!». І росте дитина з думкою, що любов потрібно заслуговувати, пнеться заради цього, а нічого не виходить. Це тому, що любов не заслуговують, вона просто існує. Навіть коли дитина з вами не погоджується.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: