5 основних питань батьків щодо фінансової грамотності 2017 року
Фінансова грамотність — це «урок», що діти не вивчають у школі, але він дуже важливий для їхнього майбутнього життя. Кожні батьки, звісно ж, хочуть, щоб діти виросли фінансово грамотними незалежними, щоб помилки, припущені мамою та батьком у матеріальних питаннях, ніколи не були повторені їх дітьми. А для цього обов’язково потрібно навчати хлопчиків і дівчаток, як розумно і відповідально поводитися з грошима. Під час такого навчання у батьків постає безліч питань.
Основні питання з фінансової грамотності
1. Коли варто починати навчати дітей поводитися з грошима?
Якомога раніше, із самого раннього віку (2–3 роки) діти пильно спостерігають за дорослими, вони наслідують поведінку своїх батьків, а також їхнє ставлення до різних речей, зокрема до грошей. Для того щоб у дитини склалося правильне уявлення про гроші, батькам важливо пояснити дитині, що таке гроші, показати їхні різновиди, пояснити, навіщо їх потрібно заробляти та економити, як можна примножити. Подібні «уроки» добре проводити, використовуючи кишенькові гроші.
2. Як навчити сучасну дитину правильно розподіляти кишенькові гроші?
Багато дітей бездумно накопичують гроші, обмежуючи себе в їжі чи відмовляючись від подарунка, замість цього просять гроші. Наприклад, батьки дитини знайшли в дитячій скарбничці певну суму грошей. Виявляється, син не купував обіди, голодував у школі, а кошти відкладав. На що саме — не може відповісти. Батьки хапаються за голову: «Як діяти в подібних ситуаціях?»
Після відвертих розмов з дитиною з’ясувалося, що вона почула розмову батьків про фінансові складнощі в сім’ї, хотіла зробити сюрприз, дати батькам накопичену суму. Аби такого не сталося, потрібно щиро розмовляти з дітьми про матеріальний стан родини. Необхідно заспокоїти дитину, подякувати за турботу, пояснити, що фінансові труднощі тимчасові, ви не бідуєте, усе гаразд. Іноді дитина хоче назбирати кошти на омріяну іграшку. Дізнайтеся, що спричинило таку поведінку, попросіть надалі, якщо є бажання, відкладати гроші, але робити так, щоб це не вплинуло на харчування в школі. Перегляньте видавання кишенькових.
Потрібно урегульовувати подібне ставлення дитини до грошей. Чим старшою стає дитина, тим рідше їй слід давати кишенькові гроші. Молодшому школяреві — щодня, у 9–12 років — один раз на тиждень, а старшокласникові — один раз на місяць.
Таким чином, у дитини розвиватимуться навички планування власних фінансів, вона вчитиметься ухвалювати обдумані фінансові рішення та відповідати за них. Школяра необхідно вчити рахувати гроші, зокрема, скільки він назбирав, скільки витратив за певний проміжок часу, а потім фіксувати отримані суми до таблиці свого чи сімейного бюджету. Потрібно розповідати також про дитячий заробіток, мотивувати на заробляння власних коштів.
3. Як навчити сучасну дитину витрачати кошти за призначенням? Що робити, коли школяр замість обіду купує гумки, чіпси, газовані напої та некорисні солодощі?
Це може трапитися, коли дитині не подобається їжа в їдальні: наприклад, вона не їсть кашу на молоці (а в школі «молочка» обов’язкова частина меню), або державний борщ гірший того, що готує мама. Не змушуйте дитину їсти те, що їй здається несмачним — кладіть їжу з дому в спеціальні контейнери та давайте менші суми на кишенькові витрати.
Ще важлива причина, що слід ураховувати: дітям важко себе контролювати, вони не відчувають голод сильно, тому коли чогось хочуть, перебивають апетит чимсь смачненьким. Телефонуйте дитині в певний час на перерві та нагадуйте, що потрібно поїсти. Привчайте до поняття «не можна», виховуйте силу волі в сина чи доньки та стриманість у бажаннях.
4. Що робити, коли дитина відразу витрачає всі кишенькові, а потім вимагає ще й ще?
Не давайте грошей більше, ніж належить. Інакше дитина знатиме: скільки вона не витратить, ви все одно дасте їй більше. Отже, вона ніколи не навчиться раціонально розподіляти кошти. Спочатку провчіть дитину — не давайте кишенькових більше оговореної суми. Нехай син чи донька зрозуміє, що слід навчитися розподіляти, тому тиждень доведеться жити без грошей, якщо всі витратив за один день. А потім почніть видавати гроші поетапно: на один день, потім — на два дні, згодом — на три дні тощо. До моменту, поки дитина не навчиться розподіляти кишенькові гроші, скажімо, хоча б на тиждень. Тоді запропонуйте дитині у вашій присутності розподілити видану суму по днях, можна використати конверти чи спеціальні коробочки.
5. Як реагувати на те, що дитина скаржиться, що їй мало грошей, а однокласникам батьки дають значно більше?
Поясніть дитині, що навіть якщо у Данила більше грошей, ніж у Сашка, то це не заслуга школяра, а його батьків. Так що хизуватися хлопцеві нічим — ось коли почне сам заробляти багато, тоді буде інша справа.
Не варто віддавати останні кошти лише для того, щоб дитина не відчувала себе «обділеною». Таким чином можна виховати в сина чи доньки лише споживацькі якості та нашкодити цим. У житті завжди знайдеться той, у кого грошей буде ще більше.
Ось ці питання особливо хвилюють зараз мам і татусів сучасних школярів. Тому батькам варто знати, як діяти в певній ситуації.