Дитячі капризи та істерики виникають навіть у найспокійніших дітей, адже це неминуче для нормального розвитку хлопчиків й дівчаток. Діти гніваються, проявляють свій характер та внутрішнє «я». Це трапляється в переломні моменти дорослішання, зміни психіки та формування особистості. А для батьків, зазвичай, дитяча істерика — це справжнє «пекло».  Які фрази допоможуть швидко заспокоїти малюка?

1. «Я тебе люблю! Тихіше, усе гаразд!». Цю фразу на вушко повторюйте малюкові кілька разів і зберігайте спокій. Поступово дитина заспокоїться, якщо її обійняти та ніжно приголубити.

2. «О, дивись, хто там є… (киця, пташка, машина тощо)». Такий заклик здатен відволікти дитину та перевести увагу на інше.

3. «Я розумію, що ти зараз нервуєш, гніваєшся, то спробуй вимовитися словами. Що саме тебе хвилює?» Спробуйте бути терплячими і повторіть кілька разів це, візьміть дитину за руки та дивіться їй в очі, аби швидше її заспокоїти.

4. «А хто це кричить? Мій зайчик маленький розхвилювався?» Ставте подібні запитання малюкові, аби відволікти та «забалакати» його.

5. «Про прохання не кричи, глибоко зараз зітхни та тихесенько скажи! Що ти хочеш, дитинчатко?» Можливо це виглядатиме кумедно, але якщо ви матимете в запасі подібні віршики та постійно використовуватимете їх, діти на них реагуватимуть.

6. «Тихіше, тихіше, кіт на даху, а кошеня ще вище. Кіт пішов за молоком, а кошенята — шкереберть!» Майте завжди цікаві приказки, міні-історії, що подобаються саме вашій дитині. Це для того, аби нагадати їй, як ви читали про них разом, або розмірковували над якимсь оповіданням у гарному настрої.

7. «У тебе на плечах сидить і плаче маленька «капризулька», давай її разом проженемо, вона тобі заважає! Ти згоден?» Ефект несподіванки — казковий та чарівний вигаданий герой, через якого буцімто з’явилися у дитини сльози. Це подобається й зацікавлює, бо уявлене та реальне у віці 3–6 років перемішується в дитячій свідомості та сприймається дітьми майже однаково, як справжнє.

8. «Ти диви, які великі слізки. А ти знаєш, якщо їх пофарбувати в різні кольори, то утвориться капітошка! А він радісний та завжди посміхається. Посміхнися, моє сонечко, і ти!». Це речення здатне викликати посмішку в дитини та поліпшити настрій. Спробуйте, але за умови, якщо ви самі посміхатиметеся та зможете не гніватися під час дитячої істерики.

9. «Мама також була маленькою та плакала через дрібниці. Показати, як? А-а-а-а!» Удавайте ніби плачете, затуляйте руками обличчя. Це звісно маніпулятивний хід, але дієвий, його слід використовувати дуже рідко.

10. «Ой, ой, ой, мені так боляче!» Ця фраза змусить дитину замислитися: «Що трапилися?», та викличе співчуття до мами, але краще її використовувати, коли взагалі нічого не допомагає, а ви перебуваєте в натовпі.

11. «Дивись: зайченятко також плаче. Пожаліємо його!» Стане в пригоді, коли є якась іграшка попідруч. Така фраза викличе у дитини зацікавленість змусить співчувати іграшці, що також чомусь сумує.

12. «Мій маленький, знову плаче, припини, будь ласочка!» Проспівайте це речення, як пісеньку, це здивує дитину та змусить заспокоїтися.

13. «Сашко, витри слізки та пішли зі мною гратися!» Звертайтеся до діток на ім’я, намагайтеся під час істерики перевести увагу на майбутню приємну дію для дитини.

14. «Усе буде добре! Нічого в світі не варте твоїх дорогоцінних сліз!» Спокійно повторюйте це, зробіть здивоване обличчя і чекайте, коли дитина заспокоїться.

15. «Скільки слізок ллється. А ти знаєш, що людина на 70 %  складається з води? Цікаво, скільки ти вже втратив рідини?»  Це фраза, що можна використовувати, як нову інформацію, або потім нагадувати дитині про це, що викликає також інтерес.

16. «Тихіше, тихіше! Ось візьми склянку, попий водички!» Це спрацьовує не лише як слова, але і як дія, ковтки води допомагають заспокоїтися.

17. «Тихіше, тихіше, моє сонечко, дихай глибше». Показуйте, як потрібно дихати, аби дитина зацікавилася.

18. «Я прийшов тебе заспокоїти! Хто тут своїми сльозами засмучує матусю?» Візьміть іграшку, сховайтеся за нею і зробіть так, ніби це лялька або ведмедик говорять. На такий імпровізований спектакль відреагують будь-які діти.  

19. «Такі гарнесенькі оченята не повинні бути вологими!» Пригорніть дитину до себе. Присядьте так, щоб ваші та її очі опинилися на одному рівні. Вона вмить припинить кричати.

20. «Ой, а хто так кричить? Ти налякав добру чарівницю. Заспокоюйся, швиденько, тоді, можливо, вона знову прилетить та подарує тобі гарний настрій!» Відволікайте дитину та намагайтеся занурити її в казку, аби заспокоїти.

21. «Пам’ятаєш мультфільм, у якому малюк улаштував істерику, а потім йому не дали торта. Ти ж хочеш, щоб мама тебе пригостила солодощами? Тоді потрібно заспокоїтися!» Подібні фрази змушують дитину замислюватися та згадувати улюблених героїв, уявити очікуване щось смачненьке.

22. «Ти гарний слухняний хлопчик (дівчинка). Добре розумієш, що така поведінка неприпустима!» Необхідно упевнити дитину, що вона гарна, а от істерика все псує, допоможіть малюкові цією фразою припинити плакати.

23. «А у мене є щось цікаве в кишені (якщо дійсно є). Я можу тобі показати, але для цього слід заспокоїтися». Неможна говорити неправду дитині, тому ця фраза стане в пригоді, якщо дійсно є іграшка чи камінчик, сувенір тощо, те, що дитина ще не бачила.

24. «Швиденько-швиденько побігли, нам ще потрібно хліба купити!» Або зробити будь-що інше, можна навіть дитину взяти на руки і відволікти так, але робіть це тихенько, аби не налякати її.

25. «Я маю тобі дещо сказати на вушко, це секрет, потрібно, щоб ніхто не чув це. Але ти дуже кричиш, тому також не дізнаєшся, що я хотіла тобі сказати. Хочеш дізнатися? Тоді слід припинити плакати». Це може бути якийсь факт із книжки, наприклад, найвища піраміда Хеопса — 138 м,  або приємна новина для дитини про найближчий похід у кінотеатр тощо.

26. «Ти бачиш, що нічого не змінюється, навіть якщо ти почнеш кричати ще сильніше. Я цього не зроблю (не куплю) тощо. Якщо ти заспокоїшся, я зроблю дещо інше». Вигадайте якусь альтернативу, таку, що ви можете дозволити, це допоможе малюкові припинити істерику і погодитися з вами.

27. «Ти ж у мене найкраща, найгарніша, найулюбленіша дитина в світі! А такі діти ніколи не влаштовують істерики». Згадайте, коли востаннє ви казали про це синові чи доньці. Нагадайте дитині, яка вона гарна, можливо, вона просто навмисне влаштувала істерику, аби ви звернули на неї увагу.

28. «Я — Марія Петрівна. Зараз ми збираємося на вулицю, усі діти вже заспокоїлися, чекаємо на Павлика». Перетворіться на вихователя, використовуйте ім’я та по батькові виховательки, керівника гуртка або іншої поважної особи, яку знає та любить дитина. На такі фрази діти також реагують і спочатку не можуть зрозуміти, в чому справа, поки розмірковують, заспокоюються.

29. «Мабуть, Сашко, не хоче йти з нами в неділю до парку, чи не так?» Або кажіть про будь-що інше, чого можна позбавити дитину. Таке ствердження змушує малюка заспокоїтися та з’ясувати, чому це його чогось позбавили.

30. «Мама нічого не чує. Коли ти так сильно кричиш, мамині вушка лякаються та припиняють взагалі будь-що чути». Це одна з незвичних чарівних фраз, можна навіть показувати на вуха, мовляв, нічого не чую, доки репетуєш. Діє.

Не слід забувати про абсолютне ігнорування крику та істерик малюка, коли батьки абсолютно абстрагуються, дуже часто дитина швидко заспокоюється самостійно. Зазвичай, головна мета дитини: влаштувати істерику, аби  розгнівати тата або маму, а показати батькам, хто в домі господар. Чи вони забули?

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: