Коли дитина маленька, то вона ще не відчуває, як швидко спливають хвилинки, і це нормально. У це період, як завжди нічого не встигає матуся, тому це їй потрібно правильно планувати свої справи.

А ось школяреві вже необхідно вміти організовувати свій час. Адже окрім домашніх завдань збільшується кількість інших зобов’язань. Усе  потрібно зробити вчасно: підготовка до контрольних та іспитів, різноманітні проекти, а ще й відвідати друзів кортить.

Як батькам допомогти підліткам правильно розподілити свої сили та виконати все точнісінько за годинником? Ось приклад з життя.

Як Микита навчився відчувати час

Тринадцятирічний Микита ріс занадто самостійним хлопцем, по годиннику навчився правильно вказувати час ще з 4-х років. Але не міг правильно оцінити відрізок часу, за який потрібно було щось зробити, поки мама не допомогла.

На запитання батьків: «Ти вивчив уроки? Тобі ж ще на  тренування!» Микита завжди мав відмовку: «А, ще багато часу, встигну!» У результаті, або сідав за уроки перед самим сном чи списував у когось домашнє завдання зранку на перервах. Часто уроки взагалі залишалися невивченими. Йому завжди щастило, учився він добре, тому батьки не надавали цьому значення.  Займався хлопець боксом, їздив на змагання, на що також знадобилося багато часу, сил та енергії. А наприкінці 9-го класу він закохався, як то буває, та взагалі припинив устигати робити домашні завдання, бо допізна гуляв з дівчиною, або розмовляв телефоном чи через соціальну мережу.

Батьки ставилися до цього з розумінням, але ж усе разом призвело до того, що Микита почав отримувати у школі погані оцінки, учителька скаржилася та переймалася, адже хлопець не ледар, дуже розумний, шкода було дивитися, що він почав погано навчатися. Батько суворо поговорив з хлопцем: «Не встигаєш навчатися добре, «зав’язуй» зі своїм коханням! Інакше взагалі посаджу на домашній арешт!» Жодних результатів ця розмова не мала, батько кілька разів не пустив сина гуляти, почалися в домі скандали, хлопець став агресивним, кричав: «Не чіпайте мене! Ще є час, я все встигну! Сам розберуся!»

Мудрим оком батьки бачили, що він нічого не встигне, а може взагалі не скласти іспити. Тому мати вирішила піти іншим шляхом. «Микито, я не хочу з тобою сваритися. Ось тобі мій план на аркуші, ознайомся! Ти вже дорослий, повинен зрозуміти. Якщо тебе щось не влаштовує, ми можемо скоригувати його, як ти побажаєш!» На аркуші було запропоновано погодинний розклад тижня школяра.

Мати знайшла час, щоб приділити його дівчині та друзям. «Якщо виконаєш усі завдання одного дня швидше, ніж за планом, наступного залишиться більше годин на відпочинок. Спробуємо?» Микита погодився, трохи змінив план. Але з першого тижня багато чого не вийшло. Уроки він робив недбало, то не встигав відпочити, то пропускав тренування. Батьки набралися терпіння. Увели штрафні санкції, що передбачали несуворі покарання. І згодом усе вийшло!

Минуло понад 15 років і зараз на роботі колишнього школяра, який не вмів володіти своїм часом, називають усі Микитою Івановичем. Він має свій бізнес, удало організовує свої справи, усюди встигає вчасно і згадує любу матусю, яка правильно навчила його відчувати час та організовувати свій день.

У своєму плані матуся Микити дотримала 10 порад, про які варто дізнатися всім батькам.

     1. Проведіть із дитиною щиру бесіду про час. Поясніть, що час невпинно спливає, пофілософствуйте на цю тему. Наведіть приклади з вашого шкільного життя, коли ви також чогось не встигали. Донесіть до сина чи доньки те, що людина дуже багато часу втрачає даремно.

     2. Розкажіть дитині про складання певного плану. Багато бізнесменів розуміють те, що написано, і виконують його значно швидше, ніж те, що сказано словами. Тому мати блокнот і записувати усі свої плани — це добра звичка, властива високоефективним людям. Потрібно навчитися складати плани на кожен день, тиждень, рік і більше. Таким чином легко навчишся ставити собі мету та досягати її.

     3. Покажіть дитині приклад своєї родини. Дуже добре, якщо ви маєте звичку в сім’ї використовувати записники або нагадування у формі аркушів, що наклеюєте на комп’ютері, холодильнику чи в електронному вигляді. Разом відвідайте спеціальні курси з тайм-менеджменту — це ніколи не буде зайвим. Тоді дитині буде легше організовувати свій час.

     4. Навчіть дитину розрізняти першочергові й другорядні справи. Важливо навчити малюка, що слід робити спочатку, а що згодом. Навчіть дитину не поспішати та розуміти цінність кожної запланованої справи, а також враховувати незапланований збіг обставин.

     5. Навчіть дитину призначати конкретний відрізок часу для певної справи. Син (донька) має навчитися правильно розподіляти свої сили, що знадобляться на виконання завдання чи справи. Слід устигати робити це за певні години (наприклад, на домашнє завдання достатньо 1 год 30 хв). Якщо не вистачило, перегляньте цей пункт, або попрацюйте над поліпшенням результату. (Можливо, варто додатково позайматися з якогось предмета.)

     6. Навчіть дитину завжди знаходити час на відпочинок й удосконалення знань та здібностей. Нехай це буде заплановані години, у які підліток вивчає нову мову, або читає книгу. Окрім тривалого відпочинку, потрібні також перерви на 10–15 хв, коли дитина ні про що не думає, а просто дає відпочити мозку.

     7. Навчіть дитину аналізувати складання та виконання плану. Аналіз  дій з організації свого часу — це дуже корисна та ефективна справа. Можна помітити свої слабкі місця, змінити щось, викреслити, додати. Таким чином можна поліпшити процес виконання свого плану.

Якщо дитина навчиться організовувати свій час, вона навчиться цінувати кожну мить у своєму житті та ніколи не витрачатиме хвилини даремно.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: