Слово не горобець, вилетить — не спіймаєш! Тому завжди думайте перед тим, як щось казати. Особливо гірко стає дітям від негативних батьківських слів, що глибоко западають у душу й ранять малюка. Існує дуже багато підтверджень, наукових досліджень про те, що слова мають неабияку силу. Одні вислови надихають на здійснення великих справ, а інші — можуть просто вбити людину і залишити шрам у серці на все життя.

Як батьки словами вбивають своїх дітей

Діти дуже вразливі, чутливо сприймають усі слова на свою адресу. Деякі фрази, які часто вживають батьки, занижують дитячу самооцінку та впливають на їхнє повсякденне життя, часто навіть у дорослому житті даються взнаки. Навіть самодостатні люди, які обіймають високі посади, згадують із неприємними відчуттями негативні слова мами чи батька. Жінка може постійно бути невдоволена своєю фігурою, бо в дитинстві тато завжди нібито жартівливо казав: «Та ти ж у нас, як смачний колобок — гарненька та товстенька!» Тато жартував, а дівчинка щоразу, чуючи це, стримувалася від злості та ридала ночами в подушку. Подібні татусеві дотепи завдали психологічної травми дитині. Жінка через багато років згадує ці негативні, на її думку, жарти, а дивлячись у дзеркало, постійно бачить у собі того «товстенького колобка». Вона щороку змінює дієти, постійно худне та як би не виглядало її тіло — усе одно невдоволена собою.

Інший приклад, коли чоловік — керівник відділу престижної компанії — не може знайти собі пару та створити сім’ю, бо його мати щоразу переконувала, що він нікчемний, нікому не потрібний, крім неї. «Ти нічого не вмієш самостійно робити! Ти жодної справи не доводиш до кінця. Без мене ти взагалі не зможеш самостійно жити!» Дивно, що хоча б у кар’єрі ця людина себе знайшла. Матуся обрала такий спосіб маніпуляції сином і своєю гіперопікою губить чоловіка. У свої 40 він самотній, хоча і має успішну роботу, проте підсвідомо боїться. До речі мати не припиняє стверджувати одне й те саме: «Кому ти такий здався, окрім мене?!» Це справжній жах, коли батьки простими, здавалося б, словами вбивають своїх дітей.

Замисліться зараз, які фрази використовуєте ви, звертаючись до своєї дитини?

Які фрази категорично не можна говорити дітям

    1. «Ти ні на що не здатен! У тебе все одно не вийде!» Слова, які показують, що батьки не вірять у свою дитину, в те, що у неї може вийти щось гарно. Упевненість батьків у невдачі малюка звучить, як вирок, позбавляючи його шансів виправити ситуацію та повірити в себе.

     2. «Ти, як баран, нічого не розумієш!» Ніколи не порівнюйте дитину з тваринами (брудний, як свиня, повільний, як равлик тощо), подібні фрази принижують малюка й ображають. Поміркуйте, хто тоді ви?

     3. «Ти як завжди, усе зробив не так, як потрібно!» Такі фрази ніколи не навчать дитину самостійності, навпаки вона матиме багато комплексів і впевненість, що ні на що не здатна, адже батьки знають краще. Словосполучення «як завжди» свідчить про те, що батьки вважають, що дитина взагалі ніколи нічого не робить правильно.

     4. «Як би не ти, моє життя склалося б значно успішніше!» Цією фразою мати чи батько змушують дитину відчувати свою провину за те, що він з’явився на цей білий світ. Усе, що у батьків не складається, дитина вважає, що це її провина.  

     5. «Я ненавиджу тебе! Геть звідси!» Батьки таким чином констатують факт, що не люблять дитину. Вона постійно почуватиметься нікому не потрібною, адже навіть найрідніші люди її женуть геть.

     6. «Краще б ти взагалі ніколи не народжувався!» У цьому випадку батьки роблять страшну річ, словами забороняють дитині право на життя, програмують її на те, аби вона не цінувала кожен день. Син чи донька починають уважати, що батькам краще б було без мене. Такими висловами можна спровокувати у малюка думки про самогубство.

     7. «Я так хотіла дівчинку (хлопчика), а народився ти!» Тут очевидне несхвалення батьками статі дитини. Будьте обережними з такими висловами, дитина може намагатися бути схожа на того, ким не є. Дівчинка почне коротко стригтися та носити штани, хлопець звичками буде схожий на дівчинку, аби догодити батькам. Можливі й значно гірші варіації.

     8. «Ти тупий, точно, як твій батько (мама), адже безліч разів потрібно повторювати, все одно не зрозумієш, та все переплутаєш!» Неможна негативно відгукуватися про рідних, якими б вони не були. Дитина згодом підросте, сама все зрозуміє. І знову ж таки порівняння з іншою людиною й зневажливе ставлення ніколи не підуть на користь у вихованні. Подібні твердження дитина розуміє по-своєму, щоб не зробила, усе одно не вийде, навіщо тоді взагалі докладати зусиль.

     9. «Марійка вже уміє читати та писати, а ти навіть абетки не знаєш! Який з тебе учень?!» Ніколи не можна порівнювати дитину з іншими братами та сестрами, друзями чи сусідами. Кожна дитина розвивається індивідуально, усі мають абсолютно різні переваги в розвитку. Тому не варто тиснути на свою дитину та вимагати від неї те, що дається їй гірше, усьому свій час. Одні діти бігають найшвидше, а старанно написати літери в зошиті не вміють, інші навпаки пишуть гарно, а фізичні здібності у них гірші.

    10.«Я в твої роки отримував стабільну заробітну платню, а ти все сидиш на батьківській шиї. Так ти ніколи не навчишся заробляти свої кошти!» Ніколи неможна порівнювати дитину із собою, ви хоч і батьки, але ж все одно залишаєтеся іншими людьми, з іншими думками й іншими життєвими шляхами.

Любі батьки, стримуйте свої емоції, інколи достатньо навіть одного разу сказати щось негативне, аби дитина згадувала це все своє життя!