Може здатися, що після декрету важко повернутися до роботи, що є ризик випасти з робочого ритму… Ні! Догляд за дитиною — це стимул для надзвичайного особистісного зростання.

1.     Тайм-менеджмент. Приготувати обід, прибрати у квартирі, випрати одяг, помити посуд — скільки часу все це займало у вас до народження дитини? А тепер усе робиться втричі швидше, за якусь пару годин, поки дитина спить чи гуляє з чоловіком.
2.     Мотивація. Заради дитини ми постійно робимо щось, чого зараз не робилиб для себе: ліпимо фігурки у пісочниці, постійно прокидаємося вночі, регулярно сидимо у чергах в дитячій лікарні… Наша сила волі зростає щодня з кожним здоланим «потрібно».
3.     Ухвалення рішень. Коли вводити прикорм і з якого продукту почати? Які ліки давати від застуди, щоб не зашкодити? Як обрати дитсадок, школу? Як розподілити сімейний бюджет? Дрібниць немає. Кожна з нас може дати майстер-клас з ухвалення рішень.
4.     Урівноваженість та розподіл ресурсів. Дехто наївно вважає, що в декреті багато часу. Але насправді навіть одна дитина забирає майже всі ресурси — час, сили, гроші, і дуже важливо розподілити їх так, щоб залишити хоч щось для себе, вчасно відновитися.

А врівноваженість — це коли водночас готуєш вечерю, розповідаєш казку і не гніваєшся ані на дитину, ані на себе, ані на ще когось з сім’ї, хто після роботи навіть тарілку за собою не помиє.

5.     Планування та гнучкість мислення. А до них ще й логістика, і делегування повноважень. Бо навіть для візиту до манікюрниці слід підготуватися, як до військової операції: вирішити, коли це краще зробити, з ким залишити молодшу дитину, коли і як забрати зі школи старшу… А коли у малюка раптом заболить живіт, усе швидко змінити.
6.     Готовність до рутинної праці. У декреті з дитиною іноді почуваєшся, як у фільмі «День бабака»: замкнене коло з підгузків-приготування-прибирання-сну, з незначними відмінностями. Але ми робимо це — і зростаємо на цьому.

А які навички здобули ви? 😉

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: