Дитина може мати справу з іноземною мовою у трьох абсолютно різних ситуаціях:

1) у сім’ї розмовляють українською мовою, але живуть в іншомовному середовищі;

2) розмовляють українською мовою, живуть в Україні, але для одного з членів сім’ї рідна мова — не українська;

3) батьки хочуть навчить дитину іноземної мови.

Розгляньмо кожну ситуацію окремо.

1. Для дитини віком 2–3 роки, яка починає говорити українською мовою, переїзд до іншої країни може виявитися справжнім культурним шоком — вона раптом припиняє розуміти оточуючих, а вони не розуміють її. У такій ситуації дитина, природно, потребує допомоги — необхідно в першу чергу пояснити їй, що відбувається (можливо, не один раз), а потім бути в ролі перекладача та посередника, поки малюк не освоїться і не зможе вирушити «в самостійне плавання». Зазвичай це відбувається досить швидко. У багатьох країнах існують спеціальні безкоштовні програми, що допомагають дітям-іноземцям опанувати нову мову і самим освоїтися в новому середовищі

Виявіть активність — розпитайте мам на майданчиках, дитячих лікарів, соціальних працівників, вихователів у дитячому садку. За рік-два діти зазвичай вільно почуваються в своїй двомовності, і хоча, зрозуміло, не обходиться без дрібних непорозумінь, загалом їхній мовленнєвий розвиток відбувається цілком благополучно обома мовами.

2. Якщо, наприклад, українка вийшла заміж, а рідна мова її чоловіка — не українська, і українською він володіє недостатньо вільно або просто бажає, щоб дитина знала дві мови,— нехай говоріть із дитиною своєю рідною мовою. Зазвичай діти сприймають умови гри, із великим задоволенням опановують обидві мови. Іноді «діти-білінгви» починають говорити пізніше за «одномовних» дітей, але це відставання зазвичай триває не більше декількох місяців.

Не забудьте, що якщо у вашої дитини затримання розвитку мовлення, воно не обов’язково пов’язана з її «двомовністю». Проконсультуйтесь у досвідченого невропатолога, логопеда і, нарешті, психолога.

3. Якщо ви і ваша дитина україномовні, то коли варто розпочинати займатися іноземною мовою? У принципі, коли хочете, але практика свідчить про те, що раніше 5–6 років братися за цю справу марно — дитина просто не зрозуміє, чого від неї вимагають, і за пару тижнів забуде всі ваші уроки. У 6 років вона, звісно, вже знає, що існують різні країни, де люди говорять різними мовами, можливо, вона і сама вже була за кордоном, а якщо ні — чула іноземну мову по телевізору, і її не важко буде зацікавити заняттями.

Як навчати? Найпростіше — за допомогою фахівця. Тільки не ставтеся до занять занадто серйозно. Зараз завдання дитини: не опанувати мову, а просто відчути смак до занять та упевненість у тому, що іноземна мова — це не так складно. Не дуже вдалий варіант — дитсадок, де вихователі розмовляють з дітьми лише англійською, не тільки на заняттях, але й за обідом, під час прогулянки тощо. Таке насильницьке вивчення іноземної мови може спричинити у дитини неабиякий стрес. Малюк повинен мати можливість проситися у туалет рідною мовою та отримати відповідь на питання, коли прийде його мама, тоді він зможе адаптуватися до садка. Крім того, в такому віці дитину можна навчити вимовляти довгі та зв’язні фрази іноземною мовою, але це буде просте зубріння, а в «ігровому віці» будь-які знання цінні не самі по собі, а перш за все як вправи для розвитку інтелекту.

Коли через рік–другий ваша дитина почне насправді вчитися, вона повинна вміти не тільки заучувати, але й усвідомлювати (і бажано — творчо осмислювати) інформацію.

Як займатися з дитиною, якщо ви самі непогано знаєте мову, а витрачати гроші на викладача шкода? Перш за все, запасіться матеріалами. Навідайтеся до державних бібліотек, де ви зможете брати книги безкоштовно. Знайдіть в інтернеті відео- та аудіозаписи, де дітей в ігровій формі навчають іноземної мови.

Природно, що ви почнете з того, що вивчатимете разом із дитиною прості слова: назви членів сім’ї, кімнатних тварин, речей, частин тіла тощо. Можна вирізати з журналів або намалювати самим яскраві малюнки, підписати і повісити на стіни. Нехай дитина запам’ятає не тільки звучання слова, але і його написання (особливо це є актуальним для англійської та французької мов).

Можна придбати набір кубиків із відповідними картинками і словами. Коли ви матимете невеликий словниковий запас — 5–10 слів, покажіть дитині прості мовні конструкції на зразок: «Я — хлопчик», «Мене звуть …», «Що це?», «Це — …», «Скажи мені», «Покажи мені», «Дай мені», «Подивися», «Послухай», «Стій», «Підійди до мене».

Обговорюйте те, що ви бачите вдома і на вулиці: «Це машина. Вона червона. Вона стоїть. Ця машина синя. Вона їде. Ось ідуть дві жінки. Ось кішка на дереві»; «Ми йдемо в магазин. Ми купуємо хліб, масло, молоко, сир. Ми виходимо з магазина та йдемо додому (у парк, до дитячого садка, до бабусі)» тощо.