Розумна казочка “Як бджілки працюють”
- Учимося працювати з радістю.
- Той, хто любить працю, багато чого навчиться.
- Працьовита людина завжди домагається результату.
Довго будила мама доньку. Нарешті Софійка встала і забуркотіла:
— Знову вмиватися, постіль заправляти! Як мені все набридло!
Дівчинка підійшла до відкритого вікна. За вікном на квітці сиділа бджілка.
— Бджілки завжди грають, нектар п’ють. От би мені так жити! — зітхнула Софійка.
Почувши такі слова, бджілка підлетіла до дівчинки і задзижчала. Раптом за спиною в Софійки виросли крильця, і вона стала маленькою, як бджілка.
Спочатку дівчинка злякалася, але потім весело вигукнула:
— От чудово! Тепер я зможу літати і грати, як ти.
— Полетіли швидше на поле, — запропонувала бджілка.
Коли вони прилетіли на поле, бджілка відразу почала збирати нектар.
— Почекай, ти весь нектар вип’єш. Дай мені трішки, — попросила дівчинка.
— Ми, бджілки, нектар не п’ємо, а збираємо в спеціальний мішечок, щоб там нектар на мед перетворився. Потім ми мед у вулик приносимо й у стільник складаємо.
— Я не можу дістати нектар без такого гнучкого хоботка, як у тебе, — засмутилася Софійка.
— Збирай пилок, — порадила бджілка, — без узятку тебе до вулика не пустять.
Дівчинка зітхнула і стала збирати з тичинок пилок і складати його в кишеньки.
Коли вони прилетіли до вулика, літня бджілка пригостила дівчинку медом і дорікнула:
— Мало ти пилку принесла. Ми, бджілки, утричі більше приносимо.
Ледве дівчинка проковтнула частування, літня бджілка наказала:
— Спускайся на дно вулика. Там бджілки-вентилятори свіже повітря у вулик заганяють. Сподіваюся, крильцями махати ти вмієш?
Крильцями-ручками дівчинка махати вміла, але через півгодини вони просто відвалювалися від утоми. Відпочивати у вулику більше однієї хвилини нікому не годиться, і дівчинці доручили виносити сміття. Увечері бджілка знайшла Софійку на підлозі вулика без сил. Вона мовчки підхопила її й перенесла до рідного дому. Там бджілка потерлася об Софійку крильцями, і дівчинка вмить стала колишньою.
— Скажи, бджілко, як ви не втомлюєтеся працювати? — запитала дівчинка на прощання.
— Ми будь-яку роботу любимо. У вулику кожна бджілка і мед робить, і стільник будує, і діток годує, і вулик чистить, — відповіла бджілка.
Відтоді дівчинка змінилася. Трудиться з ранку до вечора, як бджілка. Мама не натішиться на доньку і всім каже:
— Бджілки не тільки людям мед дарують, але й працювати їх навчають із любов’ю.