Будь-які відповідальні батьки намагаються виростити дитину не тільки здоровою, чуйною та вихованою, але й розумною. Розвинуте мислення стане в пригоді вже у дитсадку, не кажучи про школу чи прогулянки на вулиці. Подальша освіта та кар’єра теж залежать від ментальних навичок, і саме критичне мислення відіграє з-поміж них ключову роль. Що саме дає критичність та як її розвинути у дитини?

Уміння критично мислити найперше асоціюється з умінням ставитися до будь-якої інформації з сумнівом. Але це поняття значно ширше. Від критичності мислення залежить уміння протистояти маніпуляціям, розуміти причинно-наслідкові зв’язки, аргументувати свою думку, виявляти власні помилки, замислюватися над наслідками вчинків, самооцінка.

Може здатися, що це доволі складні речі, і справді, навіть дорослі люди не завжди володіють названими вище прийомами мислення. Щоб такого не сталося з вашою дитиною, розвивати критичність потрібно задовго до повноліття, бо само по собі воно у дитини навряд чи з’явиться. Починати можна з чотирьох-п’яти років, коли наочно-образне мислення вже сформоване та дитина починає оперувати узагальненими уявними образами.

Пропонуємо сім найпростіших прийомів, якими можна користуватися щодня.

    Порівнювати предмети, шукати у них спільні чи різні риси. Це найлегше завдання, що можна виконувати будь-де: порівнювати продукти у магазині, птахів чи машини на вулиці, будинки, погоду вчора й сьогодні.

    Увечері пригадувати свій день. Розвиток пам’яті дуже важливий для критичності мислення, бо наші рішення засновані на попередньому досвіді. Можна пригадувати події з ранку до вечора або у зворотному порядку.

    «Чомусик». Якщо ваша дитина ставить запитання «Чому?» — це прекрасно! Психіка вже готова до сприйняття складних логічних конструкцій — і це найкращий спосіб відстежити та побудувати логічні ланцюжки. А якщо ви не знаєте відповідь — навіть краще! Продемонструйте на власному прикладі, як шукати інформацію, знаходити відповіді у книжках, інтернеті чи у компетентних осіб.

    Формулювати свої потреби словами. Не тільки дитина повинна запитувати у вас «Чому?». Запитуйте й ви у дитини, допомагайте їй знайти відповідь. Чому холодно? Тому, що відчинене вікно, а на вулиці холодно, чи одяг недостатньо теплий? Уміння відчути свої потреби, висловити їх конкретними точними фразами, зрозуміти, що подобається, а що ні й чому, загалом кажучи, стежити за собою — одне з найкорисніших у справі взаєморозуміння.

    Будувати фрази на зразок «Якщо …, то …». Під час читання казки запропонуйте передбачити, до чого призведе певний вчинок героїв, а після — зробити висновки. Розуміння та передбачення наслідків підготує базу до формування відповідальності за вчинки.

    Стимулювати обговорення. Багато батьків виховують дитину авторитарно: роби, як я кажу, і не сперечайся! Часу обмаль, стомилися на роботі, безліч домашніх справ чекає… Але постійна економія часу на розмові з дитиною не піде їй на користь. У сучасному світі найбільших успіхів досягають ті люди, які вміють спілкуватися, обстоювати свою думку та знаходити спільні рішення, а зовсім не ті, хто мовчки виконує чужі накази. От з іншими нехай сперечається, а мене потрібно слухатися. Так міркує батько або мати… Ні! Обговорення саме з батьками — це найважливіша умова формування навички, бо батьки для дитини є найбільшими авторитетами. Але не бійтеся, ваш авторитет не зменшиться від того, що ви обговорите з дитиною вибір одягу, розклад занять та розвивальних секцій, вибір їжі на обід тощо. Навпаки, дитина навчиться краще враховувати думку інших людей, насамперед вашу.

    Не підказувати одразу ж готове рішення. Обговорюючи будь-що, не поспішайте запропонувати своє, готове рішення. Придумайте з дитиною декілька варіантів розвитку ситуації, нехай навіть фантастичних, та навчіть вибирати найкращий сценарій у конкретних умовах. Наприклад, як найшвидше дібратися до школи: пішки, на автобусі чи іншому громадському транспорті, на власному автомобілі чи літаку? Виберіть з дитиною кращий варіант, що враховує швидкість, відстань, вартість та інші фактори.

Це найбільш прості завдання, що під силу дітям дошкільного віку. На перший погляд може здатися, що розмови забирають багато часу, але ваша дитина, навчаючись мислити, стає самостійнішою та відповідальнішою, тож цей час, говорячи мовою ділових людей, є найкращою інвестицією у майбутнє малюка.

Більш дорослі діти у школі почнуть опановувати складніші речі, зокрема самостійний пошук інформації та її аналізування, навички з доказів чи спростовування ідей, «мозковий штурм», чимдалі детальніший аналіз ситуації. Навіть якщо дитина не стане лідером, кмітливість та звичка обмірковувати інформацію убезпечить її від хибних кроків.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: