Дивно, але навіть ті мами і татусі, які приділяють чимало уваги розвитку своїх дітей, іноді взагалі забувають про важливість мовленнєвого розвитку. Попри те, що в інтернеті легко знайти опис вікових норм розвитку мовлення дитини, деякі дорослі можуть пасивно чекати, поки малюк «сам заговорить» або поки «мовлення виправиться з віком». Такі батьки згодом дуже дивуються, якщо цього не відбувається.

Ми не розглядатимемо тут усі дитячі мовленнєві порушення. Проте спробуємо відповісти на найпоширеніші батьківські запитання щодо розвитку мовлення дитини. Саме в дошкільний період активно формується вміння правильно відтворювати звуки, сполучати їх у слова і речення.

Коли дитина має почати говорити?

Приблизно у два роки дитина вже має невеликий «словниковий запас». Хоча малюк іще погано вимовляє звуки, проте вже намагається говорити чіткіше й чистіше. А якщо в цьому віці дитина взагалі не намагається говорити і спілкується лише жестами? Отже, час звернутись до фахівців. Малюкові три роки. Він говорить, але так, що ніхто, окрім мами, його не розуміє. І це теж привід відвідати логопеда, психолога, психоневролога. Адже якщо мовлення дитини розвивається нормально, трирічному малюкові не потрібен «перекладач». Слова стають дедалі чистішими і зрозумілішими. У п’ять років усі звуки вже «стають по своїх місцях». Мовлення правильне, чітке. А якщо дитина підміняє звуки, шепелявить, гаркавить, говорить, «як маленька», то це сигнал для батьків проте, що мовлення треба вдосконалювати. І робити це слід щонайшвидше.

Коли мовлення дитини має стати більш-менш чистим?

До п’яти — п’яти з половиною років дитина має навчитися вимовляти всі звуки. Звичайно, тепм розвитку кожної дитини, її фізіологічні і психологічні особливості індивідуальні, та все-таки до цього віку малюк має без серйозних утруднень користуватися своїм мовленнєвим апаратом.

З яких причин це може ще не статися?

— Малюка ніхто не просить правильно вимовляти звуки, і він робить це так, як уміє.

— Батьки не приділяють уваги мовленнєвому розвитку дитини.

— Мовленнєвий апарат дитини не готовий до правильної вимови (млявість м’язів, коротка вуздечка, неправильний прикус тощо).

Чому дитині ніяк не вдаються деякі звуки?

Малюків, які вимовляють правильно всі звуки відразу, не так вже й багато. Що ж заважає? Неправильна форма язика, коротка вуздечка, нерозвинені м’язи навколо рота призводять до того, що дитина зазнає труднощів у вимові деяких звуків. Неправильне розташування зубів також дається взнаки. І вам може знадобитись допомога не лише логопеда, а й лікаря-ортодонта, який скоригує прикус і вирівняє дитині зуби.

Є ще один важливий момент. Якщо батьки не звертають уваги на те, що дитина говорить неправильно, плутає або підміняє звуки. Виправляти вимову краще не критикою чи зауваженнями. Набагато ефективніше показувати дитині, як правильно й чітко вимовляти слова.

• Дивіться на дитину.

• Переконайтеся, що вона бачить ваше обличчя.

• Вимовляйте слово чітко, добре артикулюючи.

• Виділяйте складні звуки. • Не вимагайте, щоб дитина одразу ж повторила слово.

• Якщо дитина сама захотіла повторити, похваліть її.

Впораємося самі чи довіримо фахівцеві?

Самостійно можна намагатися допомогти дитині тільки за умови, що ви не нервуєте, не кричите на дитину і не лаєте її за те, що вона сказала щось неправильно. Якщо ж терпіння бракує, не варто й намагатися. Адже робота логопеда вимагає величезного терпіння. Самостійно можна вчити дитину правильно вимовляти звуки, якщо ви розумієте, у чому річ. Проте краще хоча б одного разу проконсультуватися з фахівцем.

Коли «ще нічого страшного», а коли вже «терміново йти до логопеда»?

Якщо невміння вимовляти звуки заважає дитині, наприклад, встановлювати контакт з оточенням, не зволікайте, зверніться до фахівця. Інакше в малюка можуть виникнути серйозні проблеми. Наприклад, інші діти не братимуть його із собою в гру, дражнитимуть. Крім того, мовленнєві проблеми нерідко відбиваються на письмі. Дитина, яка говорить неправильно, частіше пише з помилками. Якщо ви розумієте, що якийсь звук або декілька звуків довго не даються малюкові, також слід звернутись до фахівця.

Чому шкідливо «сюсюкати» з дітьми?

Мовлення батьків та інших близьких — зразок для дитини. Це приклад для наслідування, який завжди поруч. Якщо в сім’ї перекручують слова, часто використовують зменшувально-пестливі форми слів, при цьому неправильно вимовляючи букви, то й дитина, яка щойно засвоює мову, говоритиме так само. І знадобиться чимало часу, щоб зробити її мовлення чистим і красивим. Крім того, що малюк чує мовлення дорослих, він спостерігає те, як ви артикулюєте, тобто рухаєте під час мовлення губами, язиком, м’язами обличчя.

Зверніть увагу на те, як чітко і правильно говорять логопеди, вихователі, учителі. Правильний приклад вимови звуків і слів украй важливий для дитячого досвіду. Тож намагайтесь говорити:

• чітко;
• правильно;
• красиво;
• досить голосно;
• добре артикулюючи.