Існує хибна думка, ніби лідер — це той, хто вміє перемагати в суперечці, у сварці, тобто брати верх у конфлікті. Насправді ж лідер — це той, хто вміє управляти конфліктами, згладжувати гострі грані, поводитись розумніше за інших учасників конфлікту і гідно з нього виходити. А ще передбачати поведінку тих, із ким виникла дискусія або незгода. Виховуючи своїх дітей, ми обов’язково маємо навчити їх виходити з конфліктних ситуацій гідно. Таке навчання відбувається поступово. І починати його можна змалку. Дитячі конфлікти: навіщо вони потрібні

Навіть найменші діти сперечаються. Поміж ними може виникнути сварка через іграшку або поділ території (кому де грати), образа через програш або бійка, щоб визначити, хто сильніший. Ледве навчившись ходити, малюк відразу ж опиняється в умовах соціуму — пісочниці, дворі, дитячому садку або яслах. Почавши спілкуватись, дитина неминуче стає учасником великого або маленького конфлікту.

Навіщо дітям потрібні конфлікти?

◦ Щоб потренуватись будувати стосунки з іншими людьми, зокрема дітьми.

◦ Щоб навчитись жити за соціальними правилами.

◦ Щоб почуватись більш упевнено.

◦ Щоб навчитись відстоювати свою точку зору.

Деякі батьки серйозно вважають, що можна навчити дитину уникати конфліктів, і її життя буде безхмарним. Проте перед дитиною, яка спостерігала приклад поведінки батьків, які будь-що прагнуть уникнути конфліктів, усе одно в дорослому житті поставатиме потреба не уникати конфліктів, а саме розв’язувати їх.

Чого треба навчити дитину, якщо ви хочете бачити в ній лідера?

1.Уміти слухати.

Щоб бути напоготові під час суперечки або конфлікту, важливо уміти слухати свого співрозмовника. Для цього треба бути дуже уважним. Тому необхідно розвивати увагу малюка, щоб вона стала йому в пригоді.

2. Уміти робити паузу.

Ви можете навчати дитину не піддаватися першому імпульсу. Адже саме через це часто розпалюються конфлікти. Як навчити? Наприклад, грати в настільні ігри. Вони допомагають розвивати вміння стримувати свої емоції. Можете навчити дитину грати в шахи. Головне, що вона має засвоїти — спочатку треба подумати, потім іще раз поду- мати, і лише потім діяти. Існує декілька способів розв’язання або виходу з конфліктів. І ви маєте навчити дитину всіх можливих варіантів.

3. Уміти обстоювати свою думку.

Іноді діти свідомо загострюють конфлікт. Уявіть ситуацію, коли інша дитина відібрала іграшку у вашого малюка. Звичайно, існує велика спокуса поскаржитись мамі. Нехай вона прийде на допомогу. Та відважні діти просто йдуть на свого кривдника і вихоплюють іграшку з рук із гучним криком: «Моє! Віддай!». Ваше завдання — не заважати дитині обстоювати свою думку, брати свою іграшку. Постійні обсмикування призводять до того, що малюк починає поступатися сильнішим дітям, соромитись і боятися зробити хоч щось. А все тому, що дорослі занадто часто говорили йому: «Не кривдь дітей. У тебе відібрали іграшку? Ну, нехай пограють, тобі ж не шкода?». Краще навчити дитину говорити впевнено, спокійно, з почуттям власної гідності. Це завжди викликає повагу.

4. Уміти уникнути конфлікту.

Іноді уникання конфлікту — це непоганий спосіб дій. Наприклад, якщо ти бачиш, що «супротивник» набагато сильніший за тебе. Або він поводиться деструктивно. У дитячому світі — це саме конфлікти з тими, хто відразу ж вдається до бійки або образ. Деякі діти просто не в змозі протистояти такому натиску й агресії. Що можна зробити? Піти. Виказати своє ставлення мовчанням. Ігнорувати. Отже, у деяких випадках мають рацію батьки, які говорять, що треба не битися, а домовлятися. А якщо домовлятися не виходить, оскільки друга сторона поводиться «погано», конфлікт можна і треба обійти.

5. Уміти розв’язати конфлікт.

Уміння розв’язувати конфліктні ситуації — найважливіший момент у вихованні. На кого передусім дивляться діти, засвоюючи нові моделі поведінки? Звичайно, на маму і тата, бабусь і дідусів, тобто значущих для себе дорослих. Якщо ви навчаєте дитину гідно виходити з конфліктних ситуацій, але при цьому сваритесь, проявляєте агресію, довго ображаєтесь одне на одного, то будьте впевнені, що дитина запам’ятає, що саме так і треба поводитись під час конфлікту.

◦ Навчіть дитину не реагувати агресивно під час сварки. Важливо вміти зробити паузу і спробувати зрозуміти, що відбувається.

◦ Пояснюйте, що демонструвати силу не завжди означає розмахувати кулаками.

◦ Навчіть дитину домовлятись. Коли у вас із нею виникають спірні ситуації, поводьтеся толерантно.

— Домовмося з тобою.

— Наші думки різняться. Я спробую тебе переконати.

— Мені здається, ти не правий.

— Вибач, я помилявся.

— Ми можемо припинити цю суперечку і трохи заспокоїтись.